Яку компенсацію заплатить Україна люстрованим чиновникам за рішенням ЄСПЛ

Про що йшлось в рішенні суду

Наприкінці минулого року ЄСПЛ ухвалив рішення за заявою В'ячеслава Поляха, Дмитра Басалаєва, Олександра Яся, Романа Якубовського та Сергія Бондаренко. Перших трьох звільнили за законом про люстрацію у жовтні 2014 року.

Рішення ЄСПЛ: Люстрація порушила права українських держслужбовців

Підставою стала робота на державній службі у 2010-2012 роках, тобто під час правління колишнього президента Януковича. Четвертого заявника звільнили через невчасне подання заяви про люстраційну перевірку, а п'ятий "завдячує" своїм звільненням посаді другого секретаря райкому Комуністичної партії, яку він обіймав у період до 1991 року.

Всі чиновники подали заяви до ЄСПЛ. У своєму рішенні від 17 жовтня 2019 року ЄСПЛ встановив наступне: у справах трьох перших заявників визнано порушення статті 6 (право на справедливий суд) Європейської конвенції з прав людини, у зв'язку з занадто тривалим розглядом справ на національному рівні. А у всіх п'яти заявників суд побачив порушення статті 8 (право на повагу до приватного життя) цієї ж конвенції. Також суд визначив, що Україна має сплатити кожному з них по 5 тисяч євро на відшкодування моральної шкоди. Першому заявнику суд ще присудив 1500 євро і по 300 євро другому і п'ятому на відшкодування судових витрат.

У своєму рішенні суд, передовсім, звернув увагу, що закон про люстрацію спрямований проти тих, хто працював на державній службі за попередніх урядів. Таким чином він передбачав політизацію державної служби. Щоправда, український уряд не послався на будь-яке обговорення таких причин у парламентських дебатах щодо закону про люстрацію. Згідно з усталеним принципом ЄСПЛ – люстрація не може бути покаранням чи помстою. І, українське законодавство про люстрація в даному випадку не може бути винятком.

Таким чином, на думку суддів, заходи, вжиті українською владою до люстрованих чиновників були дуже обмежуючими та мали широкий обсяг. Тому необхідно було надати вельми переконливі докази причин, які б засвідчили необхідність звільнення без індивідуальної оцінки дій кожного з них. Адже в інших країнах, де застосовувалась люстрація звільняли лише тих, хто активно працював на колишню комуністичну владу. Судді наголосили – така широка сфера діяльності призвела до звільнення другого та третього заявників, хоч вони й почали працювати на державних посадах задовго до того, як Янукович став президентом.

Доля апеляції

Враховуючи вищесказане Андрій Крістенко впевнений, що Велика палата навіть не прийме до розгляду цю апеляцію. Адже рішення було ухвалене одноголосно, виключних обставин, або серйозних правових питань немає.

В українській заяві немає вагомих аргументів для перегляду справи. П’ять суддів Великої Палати попередньо розглядатимуть – передавати на розгляд цю справу чи ні. На мою думку, вони відмовлять в перегляді – зазначає адвокат.

Також він додає, що наша держава постійно намагається щось оскаржувати. Водночас, юристи, які спеціалізують на захисті прав в ЄСПЛ за останні 10 років не можуть пригадати щоб якесь із рішень щодо українців, Велика палата переглянула.

Якби при винесенні рішення були розділені голоси, скажімо – три проти чотирьох, тоді були б шанси на перегляд рішення. Висновки ЄСПЛ в принципі зрозумілі: люстрація не може бути покаранням, або помстою, а по суті це було і тим і іншим у справі Полях та інші.

Рішення передбачало звільнення пулу людей, які працювали з Януковичем, але ж в уряді, який санкціонував люстрацію були і ті, хто був на посадах і за попередньої влади. Це була вибіркова розправа. Саме про це суд і сказав, – зауважив Андрій Крістенко.

Тож, Україні все ж доведеться заплатити люстрованим чиновникам, а це в середньому по 5 тисяч євро кожному плюс витрати на адвокатів.

Андрій Крістенко прогнозує, що до суду звертатимуться й інші звільнені по люстрації. Таким чином українській стороні ймовірно доведеться заплатити приблизно 1,5-2 мільйона євро компенсацій в найближчому майбутньому.