"Свого часу, коли повернувся з "Карпат", я був абсолютно спустошений в моральному плані. Президент "Шахтаря" почув крик моєї душі і дав можливість працювати з молоддю. Виходило ніби непогано. І я б міг продовжувати. Ахметов так і сказав: "Ви вільні прийняти будь-яке рішення, орієнтуючись на здоров'я, сили і бажання".
Є чимало чинників, що вплинули на мій вибір. Я добре знаю Володимира Бойка і його шанобливе ставлення до будь-якого тренеру, що працює з "Іллічівцем". Важливе значення мала географічна близькість Маріуполя, та й футбольна - теж. Командам з нашого регіону завжди була притаманна певна спільнота духу, чи що",- розповідає тренер.
"Коли до фінішу чемпіонату залишилося 11 турів і команда знаходиться на 14-му місці, завдання не потрібно формулювати - вона і так очевидна: покинути небезпечну зону. Ніщо інше неможливо. Був би я навіть тренером-фантастом, хто б повірив, що "Іллічівець" може замахнутися на "зону УЄФА" або що-небудь в цьому роді? Іноді ще обіцяють, наприклад, потрапити "в десятку", але ми ж не в тирі. У стрільбі це важливо, а у футболі немає ніякої різниці між десятим, дев'ятим або одинадцятим місцями. Становище "Іллічівця" важке, але ж не безнадійне",- сказав Яремченко.