За словами глави уряду, у Законі “Про вищу освіту” є багато позитивів. “Перш за все - реальний статус автономії вищих навчальних закладів. Це позитив. Тому що вважаю, що Міністерство освіти повинно займатися виключно виробленням державної політики, а не керуванням кожним вузом і призначенням кожного ректора”, - пояснив Яценюк.
Читайте також: Реформи в освіті: що чекати від нового закону?
Він зазначив, що ректори вищих навчальних закладів тепер обиратимуться максимум на два терміни. “І це не тому що нам хтось не подобається з ректорів. А тому що є проста формула ефективності кожної людини. Людина, яка перебуває на одній посаді більше навіть п’яти років, - їй уже складно. 10 років – це ще більш-менш прийнятно. А 15-20 – уже все, ти стаєш консерватором”, - зазначив прем’єр.
За його словами, у Законі “Про вищу освіту” не вдалося створити єдиний стипендійний фонд країни, але уряд буде просувати цей проект через парламент.
Стипендія – це не соціальна пільга. Стипендія – це стимул. І тому наша пропозиція створити єдиний стипендійний фонд і прийняти рішення, кому і на яких підставах виплачувати стипендії в країні… Державне замовлення буде йти тільки на ті вищі навчальні заклади, які дають якісну освіту,
- наголосив Яценюк.
Як зазначив глава уряду, виші “будуть боротися за державне замовлення”, бо тільки так можна зменшити кількість неефективних вузів та підвищити якість освіти.
Читайте також: Закон дійсно працюватиме, якщо його підтримає академічне середовище, – міністр освіти і науки
Крім того, Яценюк наголошує, що потрібно прив’язати систему освіти до ринку праці.
Нагадаємо, Закон України "Про вищу освіту" Верховна Рада ухвалила 1 липня, за відповідне рішення проголосувало 276 народних депутатів. Міністерство освіти і науки окреслило основні нововведення ухваленого парламентом закону.