Рош Гашана, або Єврейський новий рік та інші традиції юдеїв в Україні

Чому євреї святкують новий рік восени?

Цього року євреї зустрічають вже 5778-й рік. Євреї живуть за місячно-сонячним календарем, тому єврейські свята є рухомими щодо григоріанського календаря.

Дивіться також: До Умані з'їжджаються хасиди з усього світу для святкування іудейського Нового року

Першим місяцем євреї вважають весняний місяць авів, який припадає на березень-квітень григоріанського календаря. Рош Гашана припадає на початок місяця тишрей – сьомого місяця єврейського календаря, який припадає на вересень-жовтень.

Євреї вважають, що Бог створив світ саме в сьомий місяць. Тому з нього і ведеться літочислення.

Рош Гашана в Умані

Саме в Умані є одна з найшанованіших святинь для хасидів – могила одного із засновників хасидизму цадика Рабі Нахмана. Тож багато хасидів-паломників вважають своїм обов'язком хоча б раз у житті побувати на могилі Нахмана. Вони вірять, що зустріч Рош Гашана біля його могили, зробить наступний рік щасливішим та успішнішим.

Паломництво хасидів в Умані

Традиційно у ці святкові дні євреї моляться і просять вибачення у родичів за завдані образи. Також у цей період особливу увагу звертають на всілякі знамення. Хасиди вірять, що у ці дні вони мають особливий сенс.

Цікаво, що ще одним із популярних для хасидів місцем в Умані є озера. Саме там хасиди влаштовують свої традиційні голі купання. За повір’ям, у цих водах хасид повинен змити з себе всі гріхи, які набрав за рік. І хоч святкування Нового року припадає на вересень-жовтень (цьогоріч Рош Гашана святкують 9-11 вересня), і вода у озерах доволі прохолодна, чимало паломників скидають весь одяг та занурюються у прохолодну, але очисну воду.

Читайте також: Молитви, танці, співи і голі купання: як євреї в Умані 5777-й рік зустрічають (18+)

Окрім того, на берегах уманських озер хасиди моляться, співають та танцюють. До речі, у 2016 році до Умані прибуло близько 40 тисяч паломників – це стало справжнім рекордом для міста. У 2017 паломників було трішки менше – 33 тисячі з 16-ти країн світу.

Особливості єврейських свят в Україні

Рабин Сіва Файнерман

Як розповідає помічник головного рабина України рабин Сіва Файнерман, єврейські свята, зокрема й ті, які відзначають в Україні, мають кілька характерних рис, відмінних від християнських.

Зокрема, єврейські свята відрізняються суворим ритуалом, а також особливим ставленням євреїв до праці у цей день. Так, у будь-яке свято юдеям категорично заборонено працювати. Єдине, що у ці дні дозволено робити – це готувати їжу.

У святкові дні юдеї читають Тору, проводять час із родиною, відвідують спільноту, займаються саморозвитком, приділяють більше часу молитві та роздумам. Це можливість забути про гамір сучасного світу і побути наодинці зі своїми думками,
– розповідає рабин Файнерман.

Читайте також: Рош Гашана – 2018: вперше в історії Ізраїль відкриє тимчасове консульство в Україні

Обов’язкова умова – веселитися

Ще однією цікавою особливістю єврейських свят, каже рабин, є те, що більшість із них містять спеціальний припис "веселитися". Тобто у святкові дні обов’язково треба веселитися, скасовується навіть траур. Наприклад, семиденний траур за померлим переносять на наступний після свята день. Винятком є хіба пости, а також свято Йом Кіпур – День спокути або Судний день – тоді євреї дотримуються дуже строгого посту, відмовляються від їжі та води, їм навіть не можна митися.

Під час свята євреї мають веселитися

Ритуал трапези

Варто виокремити також святкову трапезу. Спочатку євреї вимовляють благословення над вином (Кідуш), далі відбувається ритуальне обмивання рук, після цього благословляють хліб, і тільки після цього, власне, приступають до трапези.

Традиції трапези євреїв в Україні

Ще один цікавий факт, що єврейські свята настають не вранці після сходу сонця, а ввечері попереднього дня. Євреї починають святкувати одразу, коли сонце зайшло. Вони вірять, що саме в цей момент заходу сонця зароджується новий день.

Як розповідає рабин Сіва Файнерман, відмінною рисою єврейських свят є і їхня масовість. Тобто до святкування залучають абсолютно усіх, незалежно від статі, віку, соціального статусу тощо. Ще за часів Старого Завіту святкували усі: чоловіки і жінки, "вільні і невільні" та навіть іноземці, які живуть "серед синів Ізраїлю".