Чому євреї святкують новий рік восени?

Цього року євреї зустрічають вже 5778-й рік. Євреї живуть за місячно-сонячним календарем, тому єврейські свята є рухомими щодо григоріанського календаря.

Дивіться також: До Умані з'їжджаються хасиди з усього світу для святкування іудейського Нового року

Першим місяцем євреї вважають весняний місяць авів, який припадає на березень-квітень григоріанського календаря. Рош Гашана припадає на початок місяця тишрей – сьомого місяця єврейського календаря, який припадає на вересень-жовтень.

Євреї вважають, що Бог створив світ саме в сьомий місяць. Тому з нього і ведеться літочислення.

Рош Гашана в Умані

Саме в Умані є одна з найшанованіших святинь для хасидів – могила одного із засновників хасидизму цадика Рабі Нахмана. Тож багато хасидів-паломників вважають своїм обов'язком хоча б раз у житті побувати на могилі Нахмана. Вони вірять, що зустріч Рош Гашана біля його могили, зробить наступний рік щасливішим та успішнішим.

Паломництво хасидів в Умані
Паломництво хасидів в Умані

Традиційно у ці святкові дні євреї моляться і просять вибачення у родичів за завдані образи. Також у цей період особливу увагу звертають на всілякі знамення. Хасиди вірять, що у ці дні вони мають особливий сенс.

Цікаво, що ще одним із популярних для хасидів місцем в Умані є озера. Саме там хасиди влаштовують свої традиційні голі купання. За повір’ям, у цих водах хасид повинен змити з себе всі гріхи, які набрав за рік. І хоч святкування Нового року припадає на вересень-жовтень (цьогоріч Рош Гашана святкують 9-11 вересня), і вода у озерах доволі прохолодна, чимало паломників скидають весь одяг та занурюються у прохолодну, але очисну воду.

Читайте також: Молитви, танці, співи і голі купання: як євреї в Умані 5777-й рік зустрічають (18+)

Окрім того, на берегах уманських озер хасиди моляться, співають та танцюють. До речі, у 2016 році до Умані прибуло близько 40 тисяч паломників – це стало справжнім рекордом для міста. У 2017 паломників було трішки менше – 33 тисячі з 16-ти країн світу.

Особливості єврейських свят в Україні

Традиції євреїв в Україні
Рабин Сіва Файнерман

Як розповідає помічник головного рабина України рабин Сіва Файнерман, єврейські свята, зокрема й ті, які відзначають в Україні, мають кілька характерних рис, відмінних від християнських.

Зокрема, єврейські свята відрізняються суворим ритуалом, а також особливим ставленням євреїв до праці у цей день. Так, у будь-яке свято юдеям категорично заборонено працювати. Єдине, що у ці дні дозволено робити – це готувати їжу.

У святкові дні юдеї читають Тору, проводять час із родиною, відвідують спільноту, займаються саморозвитком, приділяють більше часу молитві та роздумам. Це можливість забути про гамір сучасного світу і побути наодинці зі своїми думками,
– розповідає рабин Файнерман.

Читайте також: Рош Гашана – 2018: вперше в історії Ізраїль відкриє тимчасове консульство в Україні

Обов’язкова умова – веселитися

Ще однією цікавою особливістю єврейських свят, каже рабин, є те, що більшість із них містять спеціальний припис "веселитися". Тобто у святкові дні обов’язково треба веселитися, скасовується навіть траур. Наприклад, семиденний траур за померлим переносять на наступний після свята день. Винятком є хіба пости, а також свято Йом Кіпур – День спокути або Судний день – тоді євреї дотримуються дуже строгого посту, відмовляються від їжі та води, їм навіть не можна митися.

Традиції євреїв в Україні
Під час свята євреї мають веселитися

Ритуал трапези

Варто виокремити також святкову трапезу. Спочатку євреї вимовляють благословення над вином (Кідуш), далі відбувається ритуальне обмивання рук, після цього благословляють хліб, і тільки після цього, власне, приступають до трапези.

Традиції євреїв в Україні
Традиції трапези євреїв в Україні

Ще один цікавий факт, що єврейські свята настають не вранці після сходу сонця, а ввечері попереднього дня. Євреї починають святкувати одразу, коли сонце зайшло. Вони вірять, що саме в цей момент заходу сонця зароджується новий день.

Як розповідає рабин Сіва Файнерман, відмінною рисою єврейських свят є і їхня масовість. Тобто до святкування залучають абсолютно усіх, незалежно від статі, віку, соціального статусу тощо. Ще за часів Старого Завіту святкували усі: чоловіки і жінки, "вільні і невільні" та навіть іноземці, які живуть "серед синів Ізраїлю".