Планування, а не паніка, – у Bloomberg пояснили, чи треба повертати призов у країнах Європи

Bloomberg зауважило, що Україна цього тижня знизила призовний вік до 25 років з 27. Водночас Данія поширила призов на жінок і збільшила його тривалість, Норвегія наслідувала її приклад. А новий член НАТО Швеція повернула призов до армії ще у 2018 році. Вочевидь для тих, хто географічно найближче до Росії, це питання, очевидно, не є предметом суперечок.

Дивіться також Україна виграла час: чому країни Європи повертають призов до армії, зокрема жінок

Чи є потреба у нарощуванні армії у країнах Європи

Американське ЗМІ зазначає, що війна на порозі Європи означає, що країнам варто задуматись про повернення призову. Франція, наприклад, одна з кількох країн, які з тривогою спостерігають за українською лінією фронту й обговорюють, чи не час повернути старі способи призову або обов'язкову військову службу.

Однак експерти вважають, що наразі необхідне планування, а не паніка. Так, Велика Британія обговорює питання про створення "цивільної армії" замість більш непопулярної схеми призову, а у Франції Макрон виступає за "цивільне переозброєння" з наголосом на зміцнення національної єдності.

Ба більше, Німеччина, перед якою стоїть величезне завдання відмовитися від десятиліть пацифізму, розглядає можливість повернення до військової повинності після відмови від неї у 2011 році. Повідомляється, що тиск, який змушує уряди зачіпати часто заборонену тему, цілком зрозумілий.

За даними фахівців, те, що чиновники НАТО називають "очікуванням несподіваного", змусило країни переглянути свою здатність воювати в більш небезпечному світі.

Дві взаємопов'язані проблеми постійно повертаються. Одна з них – демографічна, на старому континенті, де середній вік становить близько 42 років, а народжуваність знижується. Інша проблема – добровільний набір в армії, які протягом багатьох років були змушені робити більше з меншими витратами,
– йдеться у матеріалі.

Мовиться, що військове керівництво дедалі більше намагається залучити молодих людей до кар'єри, яка, здається, сповнена обмежень і заборон і не дає особливих переваг і стимулів.

Як повідомляє Bloomberg, британська армія не змогла досягти цілей з набору персоналу в усіх навчальних центрах за останні п'ять років. Франція також не досягла плану минулого року.

Чи може Європа протистояти Росії зараз

Автор книги "Чи готові ми до війни?" Жан-Домінік Мерше стверджує, що французька армія сьогодні здатна утримати лінію фронту протяжністю не більше 80 кілометрів. Зауважує на тому, що такий показник вказано порівняно з українським фронтом, який довжиною близько 1000 кілометрів.

Едвард Люттвак у газеті The Telegraph пише, що політичні та культурні реалії Європи означають, що якби завтра знадобилося відправити війська в Росію, то тільки дуже невеликі спеціальні підрозділи були б готові. Ось чому уряди стають менш негативно налаштованими щодо того, щоб повернути призов.

Видання стверджує, що попри те, що дискусії стосовно цього питання заслуговують на увагу, європейські країни мають розуміти, що повернення до призовного мислення має свої межі. Замість того, щоб вважати, що всі варіанти добровільного призову вичерпані, потрібно нібито підійти до справи більш творчо.

Опитування нібито показують, що збройні сили загалом користуються підтримкою. Зокрема, є можливість зробити більше для просування нових ролей у сфері оборони, таких як штучний інтелект і кібервійна, адже загрози нацбезпеці існують у цифровій хмарі тощо.

Франція начебто має намір подвоїти кількість резервістів до 80 тисяч осіб до 2030 року і розширити вікові обмеження. Bloomberg вважає, що урок з війни в Україні полягає в тому, що готовність до оборони – це радше необхідність, ніж розкіш у Європі.