Про це пишуть корейські ЗМІ.
Дивіться також Через загрози КНДР: Південна Корея планує будівництво свого першого атомного підводного човна
Які нові деталі справи експрезидента Кореї стали відомі?
Суд у Південній Кореї виніс новий вирок колишньому президенту Юн Сок Йолю – 30 років позбавлення волі у справі про запуск безпілотників у бік Північної Кореї.
За даними прокуратури, у жовтні 2024 року Юн віддав наказ про операцію з використанням дронів, щоб спровокувати Пхеньян і створити підстави для введення надзвичайного режиму. Паралельно він оголосив воєнний стан, однак уже за кілька годин парламент скасував це рішення, після чого президента відсторонили від посади.
Згодом Юн Сок Йоля було заарештовано та засуджено до довічного ув'язнення, а прокуратура спочатку вимагала для нього смертної кари.
У новому рішенні суд також врахував звинувачення у зловживанні владою та спробах уникнути арешту, призначивши додаткове покарання у вигляді п'яти років ув'язнення за окремі епізоди. Разом із колишнім президентом вироки отримали й інші високопосадовці. Суд визнав їх винними у державній зраді та зловживанні владою, зазначивши, що дії підсудних підвищували ризик військового конфлікту з Північною Кореєю. Також наголошується, що саме Юн несе найбільшу відповідальність за ухвалені рішення.
Адвокати експрезидента наполягають, що його дії були відповіддю на провокації КНДР, зокрема запуски повітряних куль із сміттям та інформаційні інциденти між країнами. Водночас суд дійшов висновку, що використання військових операцій мало політичний характер і стало частиною спроби утримання влади, що зрештою спричинило глибоку політичну кризу в країні.
Нагадаємо, 4 грудня 2024 року парламент Південної Кореї підтримав імпічмент президента Юн Сок Йоля, який перебував під слідством за звинуваченнями у державній зраді після оголошення воєнного стану. Рішення стало результатом другого голосування, під час якого необхідну кількість голосів було набрано. Імпічмент підтримали 204 депутати, 85 виступили проти. Після цього президента тимчасово відсторонили від посади, а його обов'язки почав виконувати прем’єр-міністр до рішення Конституційного суду.