За 15 тисяч кілометрів від дому: як українські полярники святкують Різдво в Антарктиді

Учасники експедиції прибувають на станцію "Академік Вернадський" й проводять на крижаному континенті понад рік. У рамках проєкту сайту 24 каналу "Українське Різдво" ми поговорили із Юрієм Отрубою – він аж 6 разів зимував в Антарктиді. 

До теми Полярники "Академіка Вернадського" привітали з новорічними святами: зворушливе відео

Юрій скоро вирушить в Антарктиду всьоме 

Юрій Отруба – геофізик. Уперше він поїхав в антарктичну експедицію, коли йому було лише 23 роки. Тепер йому 35 і не за горами – вже сьома зимівка на "Академіку Вернадському". На станції чоловік виконував різні завдання –  починав, наприклад, з озонометричних спостережень. Також обслуговував магнітну обсерваторію, здійснював магнітне профілювання території, робив георадарне зондування льодовиків. У 2022 на "Вернадський" відправиться вже 27-а Українська антарктична експедиція. Отруба, як і 2 роки тому, очолить команду українських полярників.

Юрій –  полярник з досвідом / Фото з особистого архіву Отруби   

 

Науковець переконаний, що загалом полярників можна поділити на 2 категорії. До першої належать ті, хто раз відзимував на "Вернадському", повернувся додому й вже нізащо не поїде вдруге. Проте є й такі, кому ця робота надто запала в душу. Через певний час вони хочуть їхати туди знову й знову. Серед них – і сам Юрій. Майбутня експедиція стане для нього вже сьомою, починаючи з 2009 року.

Довідка. Наразі рекордсменом серед українських полярників є  Богдан Гаврилюк – у нього на початку 2022 року закінчується вже дев'ята зимівка. Ще кілька людей були в Антарктиді протягом семи або восьми експедицій.

Юрій Отруба поділився із 24 каналом, як це – святкувати Різдво за 15 000 кілометрів від України. Яких традицій дотримуються українські полярники та з якими труднощами зіштовхуються – читайте у матеріалі.

Як в України з'явилася антарктична станція

Насамперед варто зауважити, що "Академік Вернадський" – єдина українська антарктична станція. Заснували її ще у 1947 році як британську станцію "Фарадей". Коли розпався Радянський Союз, Росія зухвало заявила, що є правонаступницею усіх станцій СРСР (таких було 5) в Антарктиді. Тоді Москва не погодилася передати Україні хоча б одну з них. Утім, наша держава приєдналася до Антарктичного договору й робила усе можливе, аби відновити й продовжити діяльність на континенті.

Восени 1993 року британці оголосили, що хочуть передати свою станцію на острові Галіндез одній із держав, які ще не мають власної. Завдяки зусиллям наших дипломатів таку можливість отримала саме Україна. Станцію перейменували на честь відомого вченого Володимира Вернадського. 6 лютого 1996 року над нею урочисто підняли синьо-жовтий прапор. Тоді перша українська антарктична експедиція заплатила британцям символічну ціну – 1 фунт стерлінгів.

Де розташована українська антарктична станція: дивіться на карті

Перше Різдво на "Вернадському"

Українські полярники прибули на станцію ще у листопаді 1995 року. Решта приєдналися до них через кілька місяців – у лютому. Тим, хто прибув раніше, вперше довелося зустрічати Новий рік та Різдво настільки далеко від дому. Компанію їм склали колеги з останньої команди британських полярників.

До 25-річчя станції у фейсбуці показали світлину з тодішньої святкової трапези. На ній видно, як усі намагаються сфотографувати "різдвяний пудинг". Як пояснили у Національному антарктичному науковому центрі, це була палаюча алкогольна страва, приготована кухарем-британцем.

Британці та українці святкують Різдво у 1996 році / Фото з архіву Романа Братичка, НАНЦ

Кутя – не з пшениці, але традиційно є  12 пісних страв   

За словами Юрія Отруби, загалом станція "Академік Вернадський" мало чим відрізняється від рідних стін. Адже стає для полярників домом на цілий рік. Тож під час великих свят там стараються дотримуватися усіх українських традицій. На Різдво, наприклад, на стіл подають 12 пісних страв. Утім, кутю не завжди готують із пшениці. Деколи її доводиться заміняти перловою кашею або навіть рисом. Все тому, що у країнах Південної Америки, з яких постачають продукти, майже неможливо знайти певні інгредієнти.

"Проте горіхи, мед, сухофрукти – все це є, все це додається", – пояснив полярник. 

Кутя на різдвяному столі у 2022 році / Фото НАНЦ 

Як розповів Юрій, за вечерю на Різдво відповідає кухар – він є у кожній експедиції. Решта учасників намагаються йому допомагати. Адже чудово розуміють, що самому приготувати 12 страв на усіх полярників буде дуже важко.

Щодня хтось із науковців чергує на кухні, але на великі свята до приготування вечері залучені фактично усі. Кухар залишається головним: він керує процесом й роздає завдання. Усі решта – сумлінно виконують все, що скаже.

Кухар 26-ї Української антарктичної експедиції Артем Ігнатенко​ / Фото НАНЦ  

Учасники 26-ї Української антарктичної експедиції, 7 січня 2022 року / Фото НАНЦ

Українські полярники за святковим столом у 2022 році / Фото НАНЦ

На Святвечір полярники часто одягають класичний одяг. Чоловіки –  піджаки та штани, жінки – сукні. Втім, упродовж останніх років багато хто бере з собою на станцію й вишиванки. Їх одягають, зокрема, на День Незалежності, а дехто – й на Різдво.  

Цікавий факт! На "Академіку Вернадському" є дідух. Цей важливий серед українців атрибут Різдва туди привезли учасники однієї із перших експедицій.

 

Святвечір в Антарктиді зустрічають при денному світлі  

Ще одна цікава особливість святкування Різдва в Антарктиді полягає у тому, що там не сідають вечеряти, коли сходить перша зірка. Адже зірок там тоді й взагалі не видно. Все тому, що українська антарктична станція розташована на широті 65°14. Найкоротший полярний день спостерігають на широті 66°33'. Він триває 1 добу. А от найдовший на полюсі – 6 місяців. Хоча на "Вернадському" традиційного полярного дня чи ночі немає, у різдвяний період полярники можуть спостерігати там "білі ночі". Сонце заходить за горизонт, але на вулиці світло, а зірок – не видно. 

Тому ввечері ми сідаємо за стіл не тоді, коли побачимо першу зірку, а десь приблизно по часу. Зазвичай вечеря запланована на 19:00,
– поділився Отруба.

Біля "Вернадського" є капличка

Він також зазначив, що у 2012 році біля української станції облаштували капличку – за президенства Віктора Януковича. Тож не дивно, що спочатку нею  опікувалася УПЦ Московського патріархату. Втім, у 2019 році керівництво Національного антарктичного наукового центру попросило митрополита Епіфанія про перехід до ПЦУ. Врешті, так і сталося.

Юрій Отруба та капличка ПЦУ в Антарктиді / Колаж 24 каналу

"Віруючі люди можуть зайти у капличку, поставити там свічку. Якщо хтось хоче, читає молитви", – пояснив Отруба. 

Полярник уточнив, що спеціальної відведеної посади капелана в експедиціях немає. Все залежить від складу, який відправляється на зимівку. Одного разу, пише BBC, роль капелана дісталася лікарю. Усі погодилися, що він "найближчий до Бога" й до того ж знав церковні традиції.

Зв'язок з рідними підтримують через інтернет, але так було не завжди

У 2009 році, коли Юрій вперше приїхав на станцію "Академік Вернадський", зв'язок з Україною був дуже обмеженим. Спілкуватися із рідними та близькими вдавалося лише двома каналами. Перший – це листування. Відправляти чи отримувати пошту можна було не частіше, ніж раз у тиждень. Крім цього, працював супутниковий телефон. Використовувати його можна було будь-коли, але це обходилося недешево – приблизно 1,5 долара за хвилину. Тепер з комунікацією все набагато краще – завдяки інтернету.

Тепер полярники не обмежені у часі спілкування й можуть бути на зв'язку тоді, коли треба. Можна спілкуватися у соцмережах. Телефонний зв'язок залишився платним, але безлімітний інтернет для зимівників – безкоштовний,
– підкреслив Отруба. 

Тому зараз є можливість спілкуватися, скільки треба, й навіть через відео. Легше стало вітати близьких з днем народження й самим отримувати вітання.

Острів Галіндез, на якому розташована українська станція / Фото з особистого архіву Отруби

"Раніше, перебуваючи там, потрібно було самому телефонувати додому, щоб тебе привітали. Так, рідні могли дзвонити на станцію, але для них це було ще дорожче, ніж для нас. Тепер це роблять у соцмережах. Так само вітаємо один одного з Різдвом, колядуємо", – зауважив полярник. 

Зверніть увагу! Аби зателефонувати додому, полярники враховують різницю у часі. Вона складає 5 годин. Якщо у Києві, наприклад, 12:00, то на "Вернадському" – 7:00. Через це, до слова, склалася традиція святкувати Новий рік двічі – за місцевим та українським часом.     

Полярники з різних країн світу обмінюються вітаннями на свята

А от у найближчих "сусідів" українським полярникам поколядувати не вдасться. Американська станція "Палмер" розташована за 60 кілометрів від "Академіка Вернадського". У мірках Антарктиди це – надто далеко, аби підтримувати постійний контакт. Утім, полярники зі всього світу мають свої традиції й завжди вітають одне одного із великими святами.

Серед таких – антарктичне свято Мідвінтер, яке припадає на День літнього сонцестояння, Різдво, Новий рік, Великдень. Привітаннями зазвичай обмінюються через інтернет-розсилку.

"Ми також готуємося, щоб надіслати вітання. Робимо листівку. Це спільна фотографія зимівників на якомусь тематичному фоні. Додаємо текст, побажання, й відправляємо. Американців, наприклад, завжди вітаємо з Днем незалежності США", – поділився спогадами Отруба. 

"Українське Різдво" – святковий проєкт сайту 24 каналу про колоритні традиції нашого народу. Ми розкажемо, як відзначають свята етногрупи, військові, українці в окупованому Криму, за кордоном і навіть в далекій Антарктиді. Згадаємо, як "святкували" під час радянських репресій й навіть століття тому.

Авторка проєкту – керівниця відділу новин сайту 24 каналу Наталя Боднар.