Змінити це можна. Міністерство освіти вже прийняло рішення дати більше свободи освітнім закладам, щоби разом з роботодавцями науковці продумали навчальні плани.
Читайте також: Новий український правопис: коли почнуть діяти зміни
А ще, компанії вже створили приватні центри, де готують собі працівників. "Так, ви закінчили університет, але це нічого не означає. Ми вас ще будемо вчити, бо ви ні чорта не знаєте і не вмієте", – сказав професор Києво-Могилянської академії Сергій Квіт.
"Забудьте все, чого вас вчили раніше" – так екс-міністр освіти описує перспективи випускників, коли ті влаштовуватимуться на роботу. 20 років змін в освіті не було. Як наслідок – знання розходяться із практичними навичками.
У нас величезна катастрофа із освітою в аграрному секторі, яка повністю відокремлена від виробництва,
– прокоментував президент асоціації "Український клуб аграрного бізнесу" Алекс Ліссітса.
Навчальні програми у вишах не відповідають потребам сучасного ринку. Тож надія у роботодавців на випускника, здібного до самоосвіти.
"За яскравий і якісний кадр відбувається дуже серйозна боротьба. Тому що частина людей від'їжджає за кордон, частина людей не відповідає вимогам", – сказала виконавчий директор "Європейської бізнес-асоціації" Ганна Дерев’яненко.
Сергій готує ІТ-спеціалістів у Дніпрі. Бо, каже, у регіоні із цим проблема. Охочих працювати вдосталь, а от реального спеціаліста не знайти. А от у Львові програмістів не бракує. Тут дефіцит інших спеціальностей: кравців та швачок. Майже тисяча робочих місць вакантні. Школи при виробництві – лише спроба роботодавців пом'якшити наслідки проблеми. Єдине рішення, кажуть аналітики, – взяти під свою опіку навчальні заклади у регіонах.
У Міністерстві освіти про проблему знають. Тому прийняли закон, який дає більшу свободу у розбудові навчальної програми. А з 19-го року має запрацювати новий орган, який розроблятиме освітні стандарти разом з роботодавцями.
Мають початися створення професійних стандартів, точніше воно вже розпочалося. За них, в першу чергу, будуть відповідальні роботодавці, і на них буде орієнтуватися система освіти,
– розповів директор департаменту вищої освіти Міністерства освіти і науки Олег Шаров.
Змусити освітян змінюватися роботодавці можуть і фінансово, – кажуть експерти. Вкладаючи кошти у певні заклади.
"Це бюджетні установи. Вони достатньо незалежні від ринку праці. Чому так відбувається? Тому що вони орієнтовані на бюджетне фінансування значно більшою мірою, ніж на ті кошти, які приходять із економіки", – зазначила експертка Реанімаційного пакету реформ Олена Панич.
І зараз головне – це зміна економіки вищої освіти. Це відмова від держзамовлення. Запровадження поняття "базове фінансування" і фінансова реальна автономія,
– сказав Сергій Квіт.
Успішний приклад співпраці із роботодавцями показує приватний Український католицький університет. Викладацький колектив принципово відмовився від радянської культури подачі інформації, а також від державного фінансування. Випускник тут має не лише написати дипломну роботу. Але й створити унікальний інвестиційний, соціальний чи бізнес-проект, який можна реалізувати в реальному житті.
Подібні освітні заклади існують у всьому світі. Там немає бюджетних місць, але є система стипендій – бізнес оплачує навчання перспективних студентів.