Був природженим командиром: на Житомирщині попрощалися із Сергієм Куником

Про це повідомляє 24 Канал із посиланням на Житомирську міську раду. Сергій родом із села Троянів на Житомирщині.

Дивіться також "Надихав учнів": внаслідок обстрілу Краматорська загинув учитель Євген Миргородський

Яким був шлях героя на фронт

Захисник здобув фах техніка-електрика у Житомирському агротехнічному коледжі, а згодом – кваліфікацію інженера-електрика у Харківському національному університеті міського господарства імені Бекетова.

Сергій працював у різних сферах, зокрема, встановлював відеоекрани на спортивних, культурно-масових та політичних заходах. Окрім роботи, мав численні захоплення: малювання, футбол, моделювання військової техніки та авіації, фермерство, риболовля. Він любив природу та працю на землі.

Моя справа вмерла з початком війни. Мав підстави не йти в армію. Але вирішив, що так перемогу не наблизиш, і пішов у військо,
– казав Сергій.

У 403-му окремому стрілецькому батальйоні, основу якого складали житомиряни, воїн починав як зв’язківець, сам обрав собі позивний. Під час базової військової підготовки він познайомився з командою Victory Drones і "загорівся мрією літати". Боєць власним коштом купив дрон DJI Mini 2 й тренувався пілотувати у вільний час.

Сергій домігся створення підрозділу аеророзвідки у своєму батальйоні, сам шукав дрони й підбирав у команду однодумців. Одним з основних критеріїв підбору особового складу була наявність вищої освіти у кандидата.

Як Сергія згадують побратими

Зі своїм взводом БпЛА Сергій захищав Куп’янськ, Суми, Торецьк і Покровськ. У полеглого вдома зосталися дружина та син.

"Промінь" був природженим командиром. Доброзичливий, щирий, але в певних ситуаціях строгий і справедливий. Міг досягти неабияких висот у військовій сфері. Його очі горіли життям і розвитком нашого підрозділу,
– згадує головний сержант взводу безпілотних авіаційних комплексів Максим.

Сергій планував створення у своєму взводі повноцінної інженерної служби для повного циклу ремонту БпЛА. Він мріяв про роботу з великими дронами-бомбардувальниками Vampire.

За словами Максима, вони одні з перших почали використовувати безпілотники Autel для скидів і пишалися кількістю знищених окупантів. Зокрема, він пригадує епізод під час Куп’янської кампанії, коли був з "Променем" на зміні як аеророзвідник.

Почали придивлятися й зауважили скупчення якихось пузатих дядьків, без зброї та бронежилетів. Стояли й курили, а солдати, які пробігали повз, їм віддавали честь. Відразу зрозуміли, що то якісь шишки. Запросили за тими координатами спочатку нашу бригадну артилерію, потім туди відпрацював і HIMARS старшого начальника. Як нам потім розповіли, з перехватів стало зрозуміло: задвухсотили якогось російського генерала й ще багато їхніх командирів,
– розповідає побратим.

За героїзм і самовідданість Сергій мав численні нагороди: почесний нагрудний знак "Пілот БПЛА" – I ступеня, відзнаку "Святого Станіслава" – II ступеня, нагрудний знак "За Службу та Звитягу" – III ступеня, медаль "Захисник України", відзнаки "За оборону міста Торецьк, міста Куп'янськ", медаль "Ветеран війни – Учасник бойових дій".

До слова, біля Покровська 20 січня загинув Дмитро "Айтішник" Щербина, родом з Бердичева. Боєць служив у підрозділі ALASTOR 25 ОПДБр. У Дмитра залишилися дружина й троє дітей.