За словами нардепа, члена Комітету з питань нацбезпеки Федора Веніславського, головна мета законопроєкту під номером 10449 полягала у тому, аби провести облік всіх військовозобов'язаних, які є в країні та які потенційно можуть взяти участь у відсічі російської агресії.
Дивіться також Поважні причини неприбуття за повісткою: скільки є часу, щоб повідомити про це ТЦК
Що вдалося змінити
Веніславський нагадав, що у перші дні та місяці війни багато людей були у статусі вимушених переселенців, залишили країну. Представники ТЦК тоді не мали об'єктивної картини, хто з громадян чоловічої статі віком від 18 до 60 років перебуває в Україні, хто – за кордоном, хто може бути мобілізований за станом здоров'я, а хто – ні, хто має право на відстрочку тощо.
Під час розгляду законопроєкту Генштаб і Міноборони звертали увагу, що навіть серед тих людей, які мали стовідсоткове право на відстрочку від призову, і тих, хто були заброньовані, були такі, що не виконували вимоги закону, не оновлювали свої облікові дані. Тому навіть у в цьому плані не було порядку.
На той момент паперова система військового обліку була знищена, електронний облік ще не запрацював. "Ми мали розрив між реальною кількістю військовозобов'язаних, які можуть бути мобілізовані, і тих, з приводу, яких є певна інформація", – пояснив нардеп.
Посадовець наголосив, що ухваленням нового закону вдалося досягти поставленої мети. Зараз мільйони громадян оновили свої дані через Резерв+, майже мільйон через ТЦК і ЦНАП.
"На сьогодні ми розуміємо той людський капітал, який може бути застосований в секторі оборони", – уточнив він.
Наразі працівники ТЦК не витрачають ресурси та не їздять у пошуках військовозобов'язаних. У них є повна картина, хто де проживає, які засоби зв'язку має. Співробітники військкомату можуть оперативно вирішувати питання щодо оповіщення, вручення повісток і здійснення мобілізаційних заходів.
До слова, Веніславський пояснив, чи можлива демобілізація.