Закон про поштовий зв'язок суперечить угоді України про Асоціацію з ЄС

Про це йдеться у листі компанії "Нова пошта", направленому керівнику парламентського Комітету з питань транспорту та інфраструктури Юрію Кісєлю. Саме він відповідає за розробку законопроєкту з регулювання галузі.

Тим часом "Нова пошта" відновила роботу у двох деокупованих містах Донеччини

Бізнес відреагував на проєкт закону про поштовий зв'язок

Представники бізнесу зауважили, що комітет не проводив консультацій з ними, а одразу приготував до другого читання документ, який містить спірні норми. Зокрема, парламентарі пропонують запровадити державний контроль, а також наділити надмірними повноваженнями Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сферах електронних комунікацій, радіочастотного спектра та надання послуг поштового зв'язку.

"Такий нагляд (контроль) передбачатиме проведення Комісією перевірок, винесення розпорядчих документів за їхніми наслідками, застосування адміністративно-господарських санкцій, проведення моніторингу якості надання поштових послуг, вимагання надання звітності, інформації, у тому числі такої, що містить фінансово-економічні показники, документів та матеріалів операторами поштового зв’язку на адресу Комісії", – зауважують у "Новій Пошті", підкреслюючи можливі ризики посилення адміністративного тиску на бізнес.

Реакція антикорупційних відомств

Водночас антикорупційні структури та інші комітети парламенту зауважують, що запропонована до другого читання версія законопроєкту про поштовий зв’язок суперечить зобов’язанням України в рамках Угоди про асоціацію з ЄС. Зокрема, спеціальна Директива ЄС, яка регулює поштовий зв’язок в усіх країнах Євросоюзу, не передбачає державного нагляду за поштовими операторами. Вона лише регулює послуги загального обслуговування, що відповідно до українського законодавства передбачає державний контроль лише у сфері універсальних послуг поштового зв’язку.

Так само європейське законодавство не наділяє державних регуляторів якимись "карними" повноваженнями. Натомість діє така процедура:

• держави-члени ЄС лише встановлюють загальні стандарти поштової діяльності,
• раз на кілька років оператори проходять планові перевірки.

А от українські законотворці можуть наділити державного регулятора повноваженнями для постійних перевірок та моніторингу.

Національне агентство з питань запобігання корупції, яке здійснювало аналіз законопроєкту з аналогічними нормами, висловило свої побоювання щодо недопустимості надмірного адміністративного тиску. Все тому, що майже необмежені контрольні повноваження державних регуляторів можуть стати джерелом високих корупційних ризиків. НАЗК також звертає увагу депутатів, що запропоноване ними законодавче регулювання поштової галузі суперечить нормативам ЄС.

Крім того, в запропонованому депутатами законопроєкті, який вже готується до другого читання, існує ризик дублювання контролюючих функцій держави. Нині дотримання прав споживачів поштових послуг контролює Держпродспоживслужба, а надання таких повноважень ще одному державному органу призведе до посилення адміністративного тиску – це прямо суперечить закону "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності".

Парламентський комітет з питань інтеграції України до Європейського Союзу у своєму висновку до іншого законопроєкту про регулювання поштової галузі з аналогічними нормами також вказує на необхідність "суттєвого доопрацювання" документа, аби гармонізувати його з правилами Євросоюзу, членство у якому Україна дуже хоче отримати.

Також закон у запропонованій до другого читання редакції може стати на заваді розвитку в Україні міжнародних поштових відправлень, адже вимагатиме від українських операторів мати спеціальні коди для митного контролю в місцях міжнародного поштового обміну. Така законодавча вимога може стати штучним регуляторним бар’єром, який заважатиме розвитку конкуренції у сегменті міжнародних відправлень, а відтак призведе до монополізації сервісу та його погіршення.

Тож бізнес, НАЗК та парламентські комітети просять колег-депутатів більш ретельно попрацювати над законопроєктом, аби уникнути помилок та ризиків.

Проєкт закону містить корупціогенні фактори та потребує доопрацювання з урахуванням наведених рекомендацій та врахування інших зауважень, – наголошують вони.