Тетяна Селезньова (журналіст): “Представники нової влади у парламенті прагнуть законодавчо закріпити використання російської мови в східних регіонах держави як основної, використовуючи для цього власне прочитання європейського документу”.

Європейська хартія, за твердженням експертів, взагалі не стосується мов національних меншин. Вона стосується виключно мов, які знаходяться на межі зникнення і мають обмежену кількість носіїв. У самій Європі Хартію розглядають як "Червону Книгу мов", - стверджує правник, депутат-регіонал Сергій Головатий. Натомість, "українське прочитання" документу дозволяє маніпулювати підміною понять, кажуть експерти.

Лариса Масенко (завкафедри української мови Києво-Могилянської Академії): “У нас є мови, які підпадають під дію Хартії, але їх зовсім небагато. Це кримськотатарська мова, друга мова гагаузька, і караїмська, караїмська взагалі щезає. Цей європейський документ хочуть використати для того, щоб посилити позиції російської мови особливо в південних і східних регіонах”.

Україна ратифікувала Європейську хартію регіональних мов у травні 2003 року, поширюючи її дію на 13 мов, за якими стоять потужні держави. Зокрема, російську, польську, угорську. Про захист караїмської чи гагаузької там не йдеться. Запропонований же депутатом-регіоналом Вадимом Колесніченком законопроект закріплює механізм визначення території, на якій повинні виконуватися вимоги цього документу. У випадку ухвалення законопроекту, органи місцевого самоврядування зможуть визнати мову регіональною, якщо її використовують 10% населення адміністративно-територіальної одиниці. Або ж, якщо з такою ініціативою виступлять 10% депутатів місцевої ради.

Володимир Корнілов (директор філіалу Інституту країн СНД): “Тим самим хочуть роз'яснити місцевим радам, як можна використовувати вже ратифіковану Хартію, і вже, начебто, діючу Хартію на території України. Присутні на Україні росіяни, євреї, татари, греки, вони мають право на захист своєї мови і ця Хартія захищає цю мову”.

Володимир Яворський (юрист Української Гельсінської спілки з прав людини): “Це суперечить Конституції, оскільки, по-перше, питання мови повинне визначатись виключно законами України, а не рішеннями місцевих рад. Наприклад, в Криму буде проголошено регіональною російську мову, то відповідно буде порушуватися Хартія мов, оскільки порушується головний їхній принцип - не підтримувати мову домінуючої кількості людей”.

Всі проблеми, через неправильний офіційний український переклад ратифікованої Хартії, який містить серйозні неточності, - кажуть лінгвісти. До того ж, перекладали не оригінальний текст.

Віталій Радчук (доцент кафедри теорії та практики перекладу Інституту філології): “Немає в Хартії ніякого терміну чи поняття "мови національних меншин". Це поняття нашої Конституції. Термінологія Хартії і термінологія Конституції не узгоджені, поняттєвий різнобій, тому треба або міняти Конституцію, або не приймати Хартію. Переклад здійснено не з французької, не з англійської мови, а з російської”.

Слід зазначити, що далеко не всі європейські країни ратифікували Хартію регіональних мов. Зокрема не зробила цього Росія, де за даними ЮНЕСКО, 116 мов знаходяться на межі зникнення, ще 20 - вже визнано мертвими. Вся участь цієї країни у Хартії обмежилася її перекладом російською мовою. Тим часом експерти попереджають, якщо із мовним питанням в Україні експериментуватимуть й надалі, то невдовзі саме українська потребуватиме захисту. Зокрема і за Хартією регіональних мов. За усіма європейськими канонами.