Скандальний законопроєкт про ринкову компенсацію: як пройшло засідання екологічного комітету

Про це повідомляє 24 Канал з посиланням на громадську ініціативу "Голка". Зазначається, що ця законодавча ініціатива у разі прийняття дає можливість державі чи громадам повернути "роздерибанені ділянки лісу чи узбережжя" лише впродовж 10 років. Навіть якщо вдасться це зробити, той, у кого їх заберуть, має отримати з бюджету ринкову компенсацію вартості майна,

Читайте також На стінах катедрального собору у Луцьку зобразили волинських бізнесменів

Що відомо про скандальний законопроєкт

За словами автора законопроєкту Ігоря Фріса, така ініціатива з'явилася після так званого кейсу з Ігорем Мазепою – бізнес-партнером ексмера Ірпеня Володимира Карплюка та фігуранта низки журналістських антикорупційних розслідувань.

Самого Мазепу, нагадаємо, державне бюро розслідувань звинувачує у махінаціях із землею. Підприємець ще навесні розпочав у ЗМІ кампанію про те, що треба "обнулити" претензії до таких, як він, і після цього одразу з'явилася низка законопроєктів,
– розповідають автори "Голки".

У громадській ініціативі також додали, що за тиждень перед засіданням екологічного комітету Верховної Ради, де мали розглянути новий законопроєкт, у ЗМІ з'явилася низка матеріалів з ознаками джинси. 

Зазначається, що Міндовкілля не подало на комітет своїх зауважень, але заступниця міністра Олена Крамаренко була присутня на засіданні комітету і наголосила на ризиках, які бачать урядовці.

Уже маємо понад тисячу судових справ щодо повернення незаконно вилучених земельних ділянок. Тож, щоб зберегти баланс інтересів держави та добросовісних набувачів прав на землю, Міндовкілля наполягає на доповненні переліку об'єктів, на які не поширюються запропоновані законопроєктом зміни, об'єктами розміщеними на землях лісогосподарського призначення та землях водного фонду, гідротехнічні споруди,
– пояснила Крамаренко.

Представник Держагенства лісових ресурсів України заявив, що також підтримує позицію Міндовкілля й зауважив, що вони проти, аби такі норми, які передбачає проєкт, застосовувалися щодо лісового фонду України. 

Водночас автор законопроєкту Ігор Фріс не вважає валідними ризики, які були озвучені під час засідання.

"Прокуратура і далі зможе здійснювати контроль за лісами та водним фондом і порушувати кримінальні справи і за результатами судових розглядів вилучати. Тобто не йти шляхом цивільного законодавства, коли вони хитрим способом припиняють право власності. Якщо є злочин – є кримінальне провадження. Тоді конфіскуйте навіть те, що споруджене на цій землі. Щодо ринкової вартості, то треба обдумати і спонукати громадян оформляти реальну вартість договорів і виплачувати ті суми, які будуть в договорах купівлі-продажу, щоб не ухилялися від сплати податків", – сказав Фріс.

Однак в Офісі Генпрокурора України заявили, що в кримінальному процесі відсутній механізм конфіскації майна у добросовісного набувача. 

Механізм повернення у державну та комунальну власність майна, яким незаконно заволоділи, передбачено законодавством лише шляхом пред'явлення позовів про витребування такого майна від добросовісного набувача або усунення перешкод у здійсненні права користування та розпоряджання майном.