Голова податкового комітету ВРУ Данило Гетманцев веде свою гру і "вмиває руки". Водночас колеги підозрюють його у конфлікті інтересів в гральному бізнесі, інформує 24 Канал.

Читайте також Гральний бізнес винен державі 7 мільярдів гривень: коли компанії заплатять ці гроші

Данило Гетьманцев намагається залишатися над сутичкою через ПДФО

Разом з початком бюджетного процесу-2024, Кабмін відправив до Верховної Ради законопроєкти №10037 і №10038 про зміни до Бюджетного кодексу і державного бюджету України на 2023 рік, які збурили суспільство через ідею вилучити в повному обсязі з 1 жовтня 2023 року з місцевих бюджетів увесь податок на доходи військових та силовиків (ПДФО) і до 31 грудня 2024 року передати його до спеціального фонду Державного бюджету. Наразі 75 відсотків ПДФО залишається територіальним громадам і лише 25 відсотків іде у держбюджет.

Базовий у цьому плані проєкт №10037 знайшов підтримку 236 депутатів, але диявол ховається у дрібницях: час внесення правок до другого читання сесійна зала не подовжила. Отже, шансів на те, що вдасться спрямувати ПДФО в бюджет вже за пару тижнів, майже немає.

Дискусія навколо військового ПДФО сильно поділила суспільство і політикум на тих, хто "за" і "проти". Прихильники перерозподілу ПДФО наголошують, що на тлі колосального дефіциту держбюджету (750 мільярдів гривень за 8 місяців 2023 року), який обмежує можливість фінансування армії, місцеві бюджети стали профіцитними (80,6 мільярда гривень за 7 місяців 2023 року). І саме коштом податку з доходів військових.

Тому, мовляв, абсолютно справедливо забрати військове ПДФО до спецфонду бюджету і витратити: одну половину на придбання військової техніки, іншу – на виробництво та закупівлю дронів. Замість того, щоб висаджувати клумби та перекладати бруківку у містах.

Натомість опоненти зауважують, що твердження про дуже високу профіцитність місцевих бюджетів не відповідає дійсності. Зауважимо, що ситуація дуже нерівномірна.

Профіцит в понад 10 відсотках мають 904 з 1646 місцевих громад, інші 742 громади мають профіцит бюджету нижчий 10 відсотків, а у ще 227 громад – дефіцит. Без ПДФО від військових дефіцитними стануть бюджети деяких міст-мільйонників. Крім того, прифронтові та постраждалі від війни регіони наполягають на врахуванні їх особливої ситуації та просять передбачити дотації.

Очікувана сума, на яку стане менше коштів в місцевих й більше в державному бюджеті у наступному році 93,7 мільярда гривень. А якщо це все ж таки вдасться зробити з 1 жовтня цього року, – плюс ще 25,8 мільярда гривень.

Представники місцевої влади теж долучились до дискусії. Асоціація громад радить зарахувати ПДФО у бюджети населених пунктів за місцем постійної реєстрації військових, а не за місцем дислокації військової частини. Це також логічно, оскільки громада, яка виховала захисника України й прийме витрати його адаптації після війни, повинна мати право на кошти ПДФО.

Мабуть, всім зрозуміло, що вилучення з місцевих бюджетів усього ПДФО військових, сильно ускладнить їх фінансування і поставить під загрозу чи не єдину вдало проведену реформу – децентралізацію. Саме тому за лічені дні з'явилася низка альтернативних законопроєктів, які не пройшли сито бюджетного комітету.

Наприклад, член податкового комітету Ніна Южаніна пропонувала залишити військові ПДФО на місцях, але 70 відсотків витрачати на заходи підтримки безпеки та оборони за зверненням підрозділів, а 30 відсотків – на потреби територіальної оборони. Її колега Галина Васильченко вважала, що місцевим бюджетам треба залишити 50 відсотків (з цільовим використанням на військові потреби), а решту віддати у спецфонд на оборону.

Було ще кілька депутатських законопроєктів. Однак, жодного від голови податкового комітету Данила Гетьманцева.

Щобільше, є інформація, що проєкти були кинуті урядом в авральному режимі за домовленістю з бюджетним комітетом, який їх підтримав. Причина цього, ймовірно, інший комітет – з питань фінансів, податкової та митної політики (очільником якого є Данило Гетманцев) – не виконав своєї місії й не підготував вчасно потрібні зміни.

Те, що саме податковий комітет мав би зайнятися проблемою податку на доходи військових, опосередковано визнавав сам Гетманцев. Зокрема у липні у своєму телеграм-каналі він підтвердив наявність дискусії навколо профіциту місцевих бюджетів через військове ПДФО, сумнівних бюджетних закупівель на місцевому рівні та складність з виконанням оборонного бюджету.

Як частина можливого рішення пропонується передати все або частину (понад існуючі нормативи розподілу) ПДФО з грошового забезпечення військових до державного бюджету. Або ж обмежити місцеві закупівлі некритичних товарів і послуг, зокрема встановивши певні мінімальні ліміти на витрати на безпеку й оборону,
– написав він.

Вже у серпні Гетманцев публікує нову статтю під заголовком "Військові стали двигуном місцевих бюджетів. Чи це добре?", де знову ж констатує наявність проблеми, але не пропонує жодних кроків для її вирішення: ані проєктів, ані суспільних обговорень. Лише наприкінці надсилає месидж уряду і Мінфіну, щоб вони "на основі консультацій з органами місцевої влади й місцевого самоврядування" дали відповідь на порушені ним питання.

І, нарешті, у вересні, за кілька днів до голосування трьох вищезгаданих законопроєктів, видає авторську колонку, де повторює аргументи сторін "за" і "проти". Крім того, нардеп натякає, що прагне залишитися над сутичкою.

Це дійсно непросте питання пошуку балансу між зростаючими потребами оборони та забезпеченням фінансової бази місцевого самоврядування. І це вже завдання Мінфіну, який зводить державний бюджет, в тому числі у частині міжбюджетних відносин, підтримати такі громади за рахунок додаткової дотації або субвенції,
– зазначає голова податкового комітету.

Позиція дуже зручна: не брати на себе відповідальність за вирішення потенційно непопулярної, але вкрай нагальної в умовах війни проблеми. Натомість зосередитись на "вдячних", з погляду піару, темах. Дійсно, бути автором концепції, що повертає на кілька кроків назад реформу децентралізації, не так почесно, як "робінгудом", який відбирає надприбутки в багатих (банків, казино, цигаркових магнатів, магазинів дьюті-фрі) і "роздає це бідним".

Хоча насправді ціна вчасно невирішеного питання з ПДФО – це 120 мільярдів гривень. Водночас від додаткового оподаткування процентного доходу банків за ставкою 5 відсотків, за найоптимістичнішими прогнозами, чекають 10 мільярдів гривень на рік, а від заборони продажу сигарет і алкоголю в дьюті-фрі – 5 – 7 мільярдів гривень.

Щодо грального бізнесу – ситуація взагалі парадоксальна: як тільки легальний сектор геймінгу почав наповнювати бюджет, його вичавлюють в тінь, оскільки, крім валового податку на виграші (18 відсотків ПДФО + 1,5 відсотка військового збору), та податку на організатора ігор (теж 18 відсотків), хочуть стягувати ще й 18 відсотків зі ставки гравця.

Економіст Борис Кушнірук називає це одним з прикладів абсурдної політики. "Кумедно, коли людина має платити податок не тільки з виграшу, а навіть з програшу. Очевидно, що це спровокує лише тінізацію бізнесу і точно не буде позитивно впливати на економічну ситуацію", – каже він.

Член податкового комітету Ніна Южаніна натякає, що Гетманцев не випадково опікується саме гральним бізнесом, оскільки може мати в цій сфері конфлікт інтересів. "Мені здається, він тільки вдає вигляд, що намагається врегулювати якусь рівність і конкурентність у цьому середовищі. Я не знаю, як зараз у нього складається з лотерейним бізнесом, який у свій час заміняв абсолютно всі види ігорного бізнесу" – поділилась нардепка.

Складно точно сказати, що саме заважало голові податкового комітету зосередитись на проблемі ПДФО військових. Чи то прагнення зосередитись на справах з великим PR-потенціалом, чи небажання сперечатися з міськими головами. Або ж навмисне небажання сприяти дійсно серйозним надходженням до держбюджету.

Хай там як, після звільнення заарештованого за держзраду Нестора Шуфрича з посади голови комітету зі свободи слова, все більше депутатів кажуть про необхідність продовжувати кадрові зміни й згадують прізвище Гетманцева. У тому числі і Южаніна.

Людина, яка замішана в багатьох процесах, апріорі не може бути головою комітету. Бо він сповідує свої інтереси й відчуває смак цього. А цього не повинно бути взагалі. Має працювати просто професійна людина, яка досконало знає ці всі процеси, для того, щоб їх покращувати,
– наголошує вона.

Не виключено, що саме ситуація з військовим ПДФО, якщо законодавче оформлення зайде в глухий кут, може стати каталізатором невдоволення Гетманцевим на високих щаблях влади. А, отже, його гра може стати програшною.