ЗМІ з'ясували, хто стояв за захопленням інкасаторів Ощадбанку в Угорщині

Щоб з'ясувати це, видання Telex поспілкувалося з джерелами в уряді, спецслужбах та правоохоронних органах.

Дивіться також Ощадбанку вдалося: рішення щодо затриманих інкасаторів повністю скасовані 

Хто стояв за рейдом?

5 березня 2026 року на автомагістралі поблизу угорського населеного пункту Алач угорські силовики провели спецоперацію проти двох броньованих автомобілів українських перевізників цінностей. Конвой прямував з Австрії до України та перевозив кошти, золото для українського державного Ощадбанку. 

За даними угорської влади, під час перевірки було вилучено близько 27 мільярдів форинтів у готівці та інвестиційне золото. До операції залучили не лише Податкову та митну адміністрацію Угорщини, а й спецпідрозділ боротьби з тероризмом TEK. 

Озброєні спецпризначенці зупинили українців на зоні відпочинку та провели масштабний обшук. Наступного дня уряд Орбана публічно продемонстрував відео операції та фактично представив її як викриття масштабної незаконної схеми. 

Журналісти Telex стверджують, що протягом останніх тижнів поспілкувалися з численними джерелами, які були безпосередньо або опосередковано причетні до підготовки операції. За їхніми словами, ключове рішення про проведення рейду було ухвалене не слідчими чи спецслужбами, а на політичному рівні. 

Особливо показовим стало підтвердження від Управління із захисту Конституції Угорщини. Там повідомили журналістам, що на початку березня Державний секретаріат з нагляду за цивільними службами національної безпеки ухвалив рішення, згідно з яким обшук українських автомобілів мав відбутися саме 5 березня. 

Кілька незалежних джерел Telex також заявили, що саме Віктор Орбан був головним ініціатором операції та постійно отримував інформацію про її перебіг. 

Чому угорські спецслужби зацікавилися українськими перевезеннями? 

Як випливає з розслідування, українська сторона регулярно перевозила через територію Угорщини великі обсяги готівки ще від початку повномасштабної війни. Йдеться про суми, які щороку могли сягати кількох тисяч мільярдів форинтів. 

За даними Telex, логістику таких перевезень координувала компанія, пов'язана з бізнесменом Іштваном Гаранчі, якого вважають близьким соратником Орбана. Спецслужби звернули увагу на одного з учасників перевезень – колишнього співробітника українських спецслужб Геннадія Кузнєцова. Саме його минуле, зв'язки з високопосадовцями в Україні та окремі особливості фінансових операцій стали підставою для підозр. 

Втім, навіть джерела, знайомі з перебігом розслідування, визнають, що наявні дані були радше приводом для додаткової перевірки, ніж доказом злочину. 

Щобільше, австрійська влада не виявила жодних порушень у транспортуванні коштів, а Центральний банк Австрії наголосив, що перевезення великих сум готівки між країнами є звичайною міжнародною банківською практикою.

Якими були справжні мотиви Орбана?

Одним із найцікавіших висновків розслідування стала інформація про можливий політичний мотив спецоперації. За словами джерел Telex, Орбан був переконаний, що Київ навмисно перешкоджає відновленню постачання нафти через нафтопровід "Дружба" після його пошкодження. Саме тому угорський прем'єр нібито прагнув відповісти українській владі демонстративною силовою акцією. 

Побічно цю версію підтверджує й публічна заява самого Орбана, зроблена 5 березня під час економічного форуму Угорської торгово-промислової палати. Тоді він заявив, що Угорщина "силою" доб'ється відновлення поставок нафти та змусить Україну відкрити трубопровід "Дружба". 

Примітно, що ця заява пролунала саме в день проведення рейду, коли подробиці операції ще не були відомі громадськості.

Сам Віктор Орбан на запит журналістів щодо своєї ролі у спецоперації по суті відмовився від коментарів. Через свого речника він порадив звертатися за роз'ясненнями до компетентних органів.

Чим закінчилась ситуація із захопленням інкасаторів та коштів?

Однак ситуація кардинально змінилася після поразки "Фідес" на виборах. Податкова та митна адміністрація повернула конфісковані кошти й золото українській стороні, попри попередні політичні заяви про те, що активи залишаться під контролем держави. 

Також були скасовані рішення про видворення українських перевізників та заборону їм в'їзду до країни. Згодом з'ясувалося, що Управління із захисту Конституції не мало достатніх доказів для підтвердження ризиків національній безпеці, на які спочатку посилалася влада. 

Крім того, щодо дій правоохоронців почалися окремі перевірки. Слідча прокуратура Будапешта розпочала провадження через можливе незаконне затримання українців та інші порушення. 

В українській владі від самого початку розцінили дії Угорщини як незаконне вилучення державних активів. Ощадбанк подав юридичні скарги, а українські посадовці публічно заявляли, що Будапешт безпідставно заблокував законні фінансові операції. 

Додаткового резонансу справі надали заяви угорських урядовців. Зокрема, тодішній міністр транспорту Янош Лазар заявив, що Україна не отримає назад свої гроші та золото до завершення розслідування. Втім, після зміни політичної ситуації всі активи були повернуті власникам.