Затягування розслідувань щодо справ Майдану: чи зникла частина матеріалів

Коли почали розбиратися із величезним обсягом матеріалів, то побачили, що половина з цього – це справи, які абсолютно не стосуються подій на Майдані. Про це у програмі "Що це було?" розповів Генеральний прокурор Руслан Рябошапка.

Читайте також: Понад 300 прокурорів не змогли пройти перший етап переатестації: як відбувається перевірка

Він пояснив, що це може свідчити про пріоритезацію роботи та про те, куди були спрямовані основні зусилля. "Я, наприклад, бачив би, щоби всі ресурси вкладати у розслідування найбільш трагічних подій. Щоб суспільство отримало нарешті відповідь, хто винний в загибелі людей", – розповів генпрокурор.

Руслан Рябошапка

Генпрокурор пояснив, що передача справи від Генеральної прокуратури до ДБР чи НАБУ є законним. Саме закон встановив такий порядок, що прокуратура втрачає право дорозслідувати з 20 листопада і юридично більше нічого не може зробити.

Ми вже неодноразово зустрічалися з Романом Трубою, який є керівником ДБР. Є домовленість, що вони будуть створювати підрозділ (який розслідуватиме справи Майдану – 24 канал),
– заявив Рябошапка.

Роман Труба

Рябошапка розповів, що про зникнення справ Майдану Генеральна прокуратура цю інформацію отримали із ЗМІ й проводить власне службове розслідування. Генеральна інспекція його проводить для того, щоб з’ясувати, що відбувається.

"Я дуже переживаю, щоб не пропали інші матеріали справи та речові докази. Саме цим зараз займається комісія із інвентаризації справ. Поки що перші висновки в нас не дуже втішні й ми не бачимо, що передача цих справ справді готувалася. Таке враження, що люди сподівалися ніби це триватиме десятки років і розслідувати вони теж будуть десятки років", – підсумував Рябошапка.

Розслідування справ Майдану: коротко

• Всі ці роки розслідуваннями справ Майдану займався відділ Спеціальних розслідувань Генеральної прокуратури під керівництвом Сергія Горбатюка.

• 19 лютого 2019 року, напередодні річниці розстрілів у центрі Києва, моніторингова місія ООН з прав людини в Україні констатувала, що за 5 років після протестів на Майдані досягнуто лише обмежений прогрес у розслідуванні вбивств і насильницьких смертей 98 осіб.

• 21 жовтня у ГПУ створили департамент процесуального керівництва у кримінальних провадженнях про злочини, скоєні під час Революції Гідності 2013-2014 років, а злочини часів Майдану тепер розслідуватиме Державне бюро розслідувань, за діяльністю якого наглядатиме новостворений департамент у Генпрокуратурі.

• 23 жовтня генпрокурор Руслан Рябошапка підписав наказ про звільнення Горбатюка. Після звільнення Горбатюк заявив, що слідство у справах Майдану призупинено, в ГПУ, зі свого боку, розслідування та забезпечення невідворотності покарання у справах Майдану називають пріоритетними.

Що відомо про справи Майдану?Усі злочини, скоєні під час Революції Гідності, умовно об'єднані в одну велику "Справу Майдану", що нараховує 89 кримінальних проваджень. У них, зокрема, розслідують вбивство 91 людини (78 мітингувальників та 13 силовиків).

Святошинський райсуд Києва розглядає справу проти ексберкутівців Сергія Зінченка, Павла Аброськіна, Олександра Маринченка, Сергія Тамтури й Олега Янішевського. Їх звинувачують у масових розстрілах людей на Майдані 20 лютого 2014 року.

Станом на лютий 2018 року слідством було встановлено 48 фактів убивств та 80 фактів замахів на вбивства людей 20 лютого 2014 року в центрі Києва. 15 січня 2019 року суд розпочав допити свідків сторони обвинувачення.