Таку думку висловив "сірий кардинал Кремля" та радник президента Росії Владислав Сурков у своїй статті для журналу "Росія у глобальній політиці".

Читайте також: Чим Україні загрожує розпад Росії: Портников дав пояснення

"14-й рік нашого століття є пам'ятний важливими та дуже важливими звершеннями, про які всім відомо та все сказано. Але найважливіше з тодішніх подій тільки тепер відкривається нам, і повільна, глибинна новина про це тепер тільки досягає наших вух. Подія ця – завершення епічної подорожі Росії на Захід, припинення багаторазових і безплідних спроб стати частиною Західної цивілізації, поріднитися з "гарною родиною" європейських народів", – зауважив "сірий кардинал Кремля".

За його словами, з 2014 року та далі простягається невизначено довгий новий час, епоха 14+, в яку на Росію очікує багато сотень років геополітичного самотності.

Вестернізацію, легковажно розпочату Лжедмітрієм і рішуче продовжену Петром Першим, за чотириста років було випробувано всяку. Чого тільки не робила Росія, щоб стати то Голландією, то Францією, то Америкою, то Португалією. Яким тільки боком не старалася втиснутися в Захід. Всі ідеї, що надходили звідти, та трясіння, які там траплялися, наша еліта сприймала з величезним ентузіазмом, почасти, може бути, і зайвим,
– підкреслює політик.

Однак, як зауважив він, у підсумку росіяни ніяк не європеїзувалися, хоча завдяки численним шлюбам з російською знаттю європейці швидко ставали росіянами.

"Мабуть, комусь здалося, що розмір має значення: у Європу ми не поміщаємося, тому що занадто великі, занадто розмашисті. Отже, треба зменшити територію, населення, економіку, армію, амбіцію до параметрів якоїсь середньоєвропейської країни, і вже тоді нас точно вважатимуть за своїх. Зменшили... Удвічі скоротили демографічний, промисловий, військовий потенціали. Розлучилися із союзними республіками, почали було розлучатися з автономними... Але й така, зменшена і принижена, Росія не вписалася в поворот на Захід. Зрештою вирішено було зменшення та приниження припинити і, навіть більше, заявити про права. Те, що трапилося в 14-му році, стало неминучим", – переконує помічник російського президента.

На його думку, неприйняття Росією західної культурної моделі не означає необхідності "шарахнутися" в інший бік – в Азію, щоправда до Смути початку XVII століття вектор розвитку Москви був азійським, однак він не вкоренився.

Читайте також: Не Великдень: росіяни визначились, яке свято для них є найважливішим у році

"Обидві дороги пройдено. Тепер будуть затребуваними ідеології третього шляху, третього типу цивілізації, третього світу, третього Риму... І все-таки навряд чи ми – третя цивілізація. Імовірніше, здвоєна і двоїста. Яка вмістила і Схід, і Захід. І європейська, і азійська одночасно, а тому не азійська та не європейська загалом. Наша культурна та геополітична належність нагадують блукання ідентичності людини, народженої у змішаному шлюбі. Вона скрізь є родичем і ніде не є рідною. Своя серед чужих, чужа серед своїх. Усіх розуміє, ніким не зрозуміла. Напівкровка, метис, дивна якась", – написав Сурков.

На нинішньому історичному етапі союзників у Росії бути не може, уважає автор.

Якою буде самотність, що чекає на нас? Животінням одинака на відлюдді? Чи щасливою самотністю лідера, альфа-нації, що пішла у відрив, перед якою "відходять убік і дають їй дорогу інші народи та держави"? Від нас залежить. Самотність не означає повної ізоляції. Безмежна відкритість – також неможлива. І те, й інше було б повторенням помилок минулого... Росія, без сумніву, буде торгувати, залучати інвестиції, обмінюватися знаннями, воювати (війна теж спосіб спілкування), брати участь у колабораціях, в організаціях, буде конкурувати та співпрацювати, викликати страх і ненависть, цікавість, симпатію, захоплення. Тільки вже без помилкових цілей і самозаперечення,
– підсумував Сурков.