Архів
Курси валют
Погода
      youtube @24
      Loading...
      google @24
      RSS СТРІЧКА
      Загальний RSS

      Топ новини

      Відео новини

      Збільшення екоподатку для бізнесу у 25 разів без комплексного підходу втрачає сенс, – експерт

      Екоподаток
      Екоподаток / economics.unian.ua

      Підвищення ставок не може відбуватися окремо від зміни механізму розподілу коштів.

      Аналіз постанови ВР, яка передбачає збільшення з 1 січня 2019 року ставки екологічного податку за викиди СО2 стаціонарними джерелами в 25 разів з 0,41 грн/т до 10 грн/т, показує, що ці зміни будуть радше додатковим тягарем для суб’єктів господарювання і виключно інструментом фіскального характеру, а отже – неефективними у вирішенні екологічних проблем. Про це повідомляє УНІАН.

      Про це пише експерт з екологічних питань, засновник "ECO transformation" та шеф-редактор "ЕCOBUSINESS. Екологія підприємства" Людмила Циганок.

      Циганок пояснює, що існує загроза, що сплачуючи підвищену суму платежів, підприємства віддаватимуть їх не природі, а в гаманець загального бюджету.

      На її думку, з усіх зовнішніх джерел фінансування екологічних проектів найбільш реалістичними є місцеві екологічні фонди, адже згідно із законом "Про внесення змін до Бюджетного кодексу України про цільове направлення екологічного податку" (№ 918-VIII від 24 грудня 2015 року) до надходжень спеціального фонду місцевих бюджетів відноситься 55% екологічного податку, з яких 25% – кошти міського бюджету, 30% – обласного бюджету. Кошти спеціального фонду місцевих бюджетів можуть використовуватися лише для фінансового забезпечення реалізації природоохоронних заходів.

      "Однак сьогодні проекти з охорони навколишнього природного середовища фінансують переважно самі підприємства. Промислові гіганти, енергетичні компанії, які десятками років потребують модернізації і мають низку природоохоронних зобов’язань, давно б’ють на сполох. Щоб виконати всі міжнародні зобов’язання, варто лише спрямувати кошти екоподатку за призначенням", пише Циганок.

      "Якби хоча б 10% коштів, які мали би спрямовуватися на компенсацію шкоди довкіллю, використовувалися за призначенням, це кардинально покращило би перспективи тієї ж водогосподарської галузі. Якість питної води, чистота водойм – це те, що стосується кожного з нас. Якщо терміново не розробити стратегію розвитку водоканалізаційної індустрії, ми неминуче отримаємо не просто кризу, а катастрофу. І таких прикладів, на жаль, безліч", каже експерт.

      "Слід об’єднувати зусилля бізнесу (енергетиків, металургів, хіміків), підприємств комунальної сфери, представників влади, що усвідомлюють екологічний колапс, що насувається, щоб нарешті вирішити проблему розподілу коштів екоподатку", підсумувала Циганок.

      powered by lun.ua
      Якщо Ви виявили помилку на цій сторінці, виділіть її та натисніть Ctrl+Enter
      Коментарі
      Більше новин
      Залиште відгук