Дехто піде у звільнення, а для тих, хто залишиться у частинах - святкове меню. Наприклад, вояків окремої берегової артилерійської групи ВМС, що у Сімферополі, пригощали фруктами та тістечками.
“Розширений асортимент страв, плюс ми включаємо страви української і татарської кухні, і додатково за рахунок коштів підприємства - кондитерські вироби, свіжі овочі, фрукти”, - сказав начальник їдальні Петро Остров.
“Немає в нас голодних солдатів. Немає! Я це заявляю вам”, - запевнив міністр оборони України Михайло Єжель.
Звіт чиновників до свята завжди святковий. Міністр оборони констатує: попри фактичний провал держпрограми розвитку Збройних сил, який призвів до 17-мільярдного недофінансування, армія має ще порох в порохівницях. Каже - в поточному році вдалося не тільки припинити падіння технічної готовності озброєння, але й оголосити наступний - роком технічної готовності.
“Ми відновили 13 літаків. До цього, практично за 5 років жодного літака не було відновлено”, - зазначив Єжель.
Це не єдиний здобуток. За словами міністра, цьогоріч отримали кошти на ремонт, зокрема, єдиного підводного човна “Запоріжжя” та фрегату “Гетьман Сагайдачний”. Ще й зарплату армійцям збільшили: офіцерам - на 55, контрактникам - на 75%.
“На сьогодні у нас контрактники отримують 800 гривень, молодший офіцер - в межах 2300 гривень, старший офіцер на рівні полковника - 3500. Ми вважаємо, що ця сума насправді дорівнює або зарплаті прибиральниці, або касиру”, - вважає військовий експерт Сергій Згурець.
Зважаючи на такі суми, про ефективність Збройних сил говорити не можна, переконують експерти. З необхідних 32 мільярдів гривень, армія щорічно отримує тільки третину. А цього вистачає, грубо кажучи, лише на підтримку казарм.
“До повномасштабної війни українська армія не готова. До конфлікту в одному стратегічно-оперативному напрямку - гадаю, що так. І це буде залежати від того, наскільки вольовими виявляться командувачі”, - сказав військовий експерт Валентин Бадрак.
За 19 років існування, українська армія так і не стала пріоритетним напрямком розвитку держави, констатують експерти. А без цього ані про суттєву модернізацію, ані про повний перехід на контрактну основу не може бути й мови.