Зеленський нагородив "За мужність та відвагу" 503 батальйон морпіхів, який захищав Маріуполь
Джерело:
Офіс ПрезидентаСеред героїчних захисників Маріуполя були бійці 503 окремого батальйону морської піхоти. Президент нагородив їх почесною відзнакою "За мужність та відвагу".
Про це мовиться у відповідному указі глави держави. Його оприлюднили 3 червня.
До теми Зеленський відвідав поранених воїнів: нагородив медиків інституту Шалімова, які рятують їм життя
Президент нагородив 503 батальйон морпіхів
Президент Володимир Зеленський підписав указ про надання почесної відзнаки "За мужність та відвагу" 503 батальйону морпіхів, який захищав Маріуполь.
З метою гідного вшанування мужності та героїзму, виявлених під час захисту державного суверенітету, незалежності, територіальної цілісності України, постановляю відзначити почесною відзнакою "За мужність та відвагу" 503 окремий батальйон морської піхоти Військово-Морських Сил Збройних Сил України,
– мовиться в указі глави держави.
Зауважте, що в жовтні 2018 року 503 батальйон морпіхів отримав місце свого постійного дислокування в Маріуполі. Військова частина розміщувалася в колишній будівлі школи-інтернату № 2.
Батальйоном командував 27-річний майор Павло Сбитов. 12 березня 2022 року він зазнав смертельного поранення під час бою з російськими окупантами під Волновахою, що на Донеччині. Офіцер до останнього залишався разом зі своїм підрозділом і керував відбиттям атаки.
16 березня президент за особисту мужність та героїзм надав Сбитову звання Герой України з відзначенням орденом "Золота зірка". У 2018 році офіцера нагородили орденом "За мужність" III ступеня.
Зауважте Повітряні сили здійснили понад 1000 атак, ППО збила 4 ракети: основне за 100 день війни
Коротко про героїчний захист Маріуполя
Російські окупанти 1 березня взяли Маріуполь в облогу. Українським захисникам вдавалося тримати захист до 16 травня. Символом героїчної оборони Маріуполя став завод "Азовсталь". На його території знайшли прихисток українські морпіхи, добровольчий батальйон, прикордонники, поліція, полк спецпризначення та інші. Разом із захисниками в підвалах ховалися цивільні.
Воїни, які зазнали поранень, перебували в нелюдських умовах. Через відсутність води та необхідних ліків їхні рани дуже погано гоїлися. У бійців виникали гангрени, сепсис та інші ускладнення. Російські окупанти били по "Азовсталі" з усіх видів зброї. Ймовірно, загарбники також застосовували хімічну зброю. Попри це наші захисники та захисниці продовжували мужньо тримати оборону та давати відсіч росіянам.
30 квітня із заводу вдалося евакуювати цивільних. Після цього росіяни почали гатити по "Азовсталі" з новою силою. Рідні захисників просили врятувати бійців, але російська сторона не погоджувалася на евакуацію. Лише 13 травня міністерка реінтеграції тимчасово окупованих територій Ірина Верещук заявила, що евакуація з "Азовсталі" відбуватиметься у декілька етапів. Посередницею в цих перемовинах була Туреччина.
Через 3 дні із заводу евакуювали поранених захисників. Це зробили після того, як вище керівництво віддало наказ бійцям зберегти свої життя. Їх вивезли на тимчасово окуповані території – до Новоазовська та Оленівки.
Варто подивитися – 100 днів повномасштабної війни в Україні: відео