Президенти і їхні ручні суди: чому Зеленський повторює помилки Порошенка

Колонка написана в співавторстві з Оленою Макаренко

Навіть поверхневий аналіз вироку говорить про те, що Стерненка ув'язнили безпідставно, а сам текст вироку вказує, що складу злочину немає. Рішення спричинило масові протести у Києві та інших містах України, на які до цього часу не було жодної реакції президента.

Читайте також Санкції проти Медведчука і вирок Стерненку: як це вплине на Зеленського

Перша частина матеріалу про суддівське свавілля в Україні, як президент Зеленський перешкоджає реформі судів та що про це думає Європа.

Справа Стерненка не є якимось унікальним прикладом суддівського свавілля. Адже кількість таких "справ Стерненка" – як медійно відомих, так і незнаних для широкого загалу – уже стала критичною. Вона лише стала каталізатором протестів за справедливу судову та правоохоронну систему. Ув'язнення Стерненка стало можливим завдяки тому, що протягом семи останніх років справжньої судової реформи в країні так і не відбулося. Натомість, так звана судова мафія укріпила свої позиції і отримала ще більше важелів впливу на доленосні процеси в країні.

Попри те, що ситуація є критичною, її все ще можливо змінити. Але для цього потрібна політична воля президента і парламенту.

Про те, як розходяться слова та дії Зеленського у напрямку судової реформи, та як це допомагає судовій мафії, розповідаємо.

Саботаж за принципом мовчазної згоди

Саме через відсутність політичної волі Петра Порошенка судова реформа за його президентства провалилася. Перед президентськими виборами 2019 року громадськість запропонувала свій Порядок денний правосуддя. Ще кандидатом Володимир Зеленський підтримав ці пропозиції. Ключовими пунктами Порядку денного були перезавантаження Вищої кваліфікаційної комісії суддів (ВККС) і Вищої ради правосуддя (ВРП) – органів, які відповідають за відбір, оцінювання та призначення всіх суддів в Україні.

Наміри перезавантажити ВККС і ВРП озвучувала і партія "Слуга народу" перед достроковими парламентськими виборами. Після обрання і Зеленський, і президентська фракція дійсно взялися реформувати судову систему. Але в процесі для справжніх змін президентові та депутатам забракло рішучості. Замість того, аби реорганізувати ВВКС та ВРП, які покривали недоброчесних суддів, сприяли корупції і політичній заангажованості судів, Зеленський та його партія почали шукати компроміси з судовою мафією. Наразі всі спроби судової реформи президента були профанацією.

Якби судова реформа дійсно відбулася, ганебного вироку Стерненку не було б.

Одним зі здобутків судової реформи Порошенка був запуск кваліфікаційного оцінювання суддів. Але через те, що ВРП і ВККС не були очищені, оцінювання теж перетворилося на фарс. Сотні недоброчесних корумпованих суддів зберегли свої позиції. Серед них і суддя Попревич, який виносив вирок Сергію Стерненку. Він знаний тим, що відпустив під мізерну заставу директора табору "Вікторія", у якому від вогню загинули діти; виправдав міліціонера, який катував людей; не задекларував "Мерседес" і квартиру дружини в Криму; всупереч закону не опублікував 2000 власних рішень. Попри це, у 2019-му році Попревич був визнаний таким, що відповідає займаній посаді.

Наразі ВККС, яка займалася оцінюванням, розформована, а формування нової заблокувала Вища рада правосуддя (ВРП).

ВРП – це новий орган, утворений після Майдану. Новий, проте, як показав час, очищенню судової влади цей орган не посприяв. Адже у самому принципі формування ВРП закаладено конфлікт інтересів: 11 з 21-го члена ВРП – це судді, обрані суддями.

Призначення ж іншої частини членів ВРП відбувалося не без політичного впливу. Таким чином, орган, що мав відповідати за очищення судової влади, став головним органом зі збереження старої системи, перетворивши її фактично на мафію зі своєю кругово порукою і суддівськими босами.

Рекомендуємо! До Молдови ще треба добігти, або Що має пам'ятати суддя, який виніс вирок Стерненку

Не тільки ВРП саботує зміни: про Портнова та ОАСК

Навесні 2019-го року до країни повернувся Андрій Портнов. Він знаний тим, що в часи Януковича розбудував судову систему, яка ознаменувалась особливою слухняністю і абсолютним виконанням всіх вказівок з Банкової. Органи суддівського врядування, які за нормальних умов мають забезпечувати незалежність суддів, стали ручними, а самі судді замість безсторонніх служителів закону – безвідмовними виконувачами політичних вказівок.

Під час Революції Гідності побудована система показала свою надзвичайну ефективність: судді забороняли мирні зібрання, стосами ухвалювали рішення про затримання мирних протестувальників, позбавляли водійських посвідчень учасників автомобільних протестів тощо.

Уже за теперішньої влади Портнов хоч і не обіймає жодної офіційної посади, повертає свій вплив на судову владу та політику в Україні. Зокрема, за "судовий" і "правоохоронний" напрями в Офісі президента відповідають Андрій Смирнов і Олег Татаров, колишні адвокати самого Анлрія Портнова.

Та опис ситуації із судовою мафією буде неповним без згадки про її основний осередок – Окружний адміністративний суд міста Києва (ОАСК). Прізвище його очільника Павла Вовка стало широко відомим у зв'язку з нещодавніми подіями – пів року тому всю країну вже вдруге сколихнули записи розмов з його кабінету, опубліковані Національним антикорупційним бюро (НАБУ). Вони свідчать про безпрецедентний незаконний вплив голови ОАСКу Павла Вовка на судову владу і не лише.

І Андрій Портнов, і Павло Вовк, і ВРП за мовчазного сприяння президента Зеленського і депутатів поступово збільшують свій вплив на владу в країні.

Сам же Зеленський продовжує декларувати своє начебто бажання реформувати судову владу. Адже, за його словами, у тому форматі, у якому вона сьогодні існує, система вже довела свою непридатність. І тут президент правий. Проте подібні заяви є лише обгорткою. Коли доходить до конкретних планів, виявляється, що бачення Зеленського дивним чином збігається із баченням судової мафії.

Президент також озвучив, на його думку, головну проблему системи – нестачу кадрів. У свою чергу ВРП опублікувала повідомлення, у якому також закликала збільшити кількість суддів, а ще – перестати цькувати їх і збільшити суддівську винагороду.

Про очищення самої ВРП уже не йдеться. Це, як і фактично ігнорування проблеми ОАСКу, підтверджує, що Зеленський, як і попередній президент, націлений радше на збереження ручної та лояльної судової влади. Але така поведінка може обійтися йому дорого, оскільки невдоволення в суспільстві з цього приводу зростає. Особливо після вироку Стерненку.

Зверніть увагу! В Україні в "мусорів" кидають не сніжки, а бруківку: чому справа Стерненка не зійде з рук

2000 суддів для Вовка і Портнова

Мовчання Зеленського щодо справи ОАСКу, насправді, дуже промовисте, особливо якщо врахувати зміст останнього президентського "судового" законопроєкту.

Законопроєкт №3711, який Зеленський вніс до Верховної Ради влітку, нібито покликаний вирішити питання дефіциту кадрів у судах. Саме такий меседж останнім часом "розганяють" в нереформованій і корумпованій Вищій раді правосуддя, а також підконтрольні олігарху Ігорю Коломойському і РФ телеканали. І саме його повторює Зеленський.

Швидко наситити кадрами суди не вийде, бо від ухвалення законопроєкту до прийняття присяги першими суддями, відібраними відповідно до нього, пройде щонайменше 2 роки. Утім декому, а саме Павлу Вовку, цей законопроєкт дуже навіть допоміг би.

Фактично законопроєкт віддає Вовку і компанії контроль над створенням Вищої кваліфікаційної комісії суддів (ВККС) – органу, відповідальному за добір нових і переатестацію старих суддів в Україні.

Схема досить проста: визначати членів нової ВККС буде спеціально створена конкурсна комісія. Відповідно до законопроєкту Зеленського, членів цієї комісії замість міжнародних організацій повинна була призначити Уповноважена Верховної ради з прав людини. Останню судді ОАСК повністю контролюють через справи, що знаходяться в їхньому провадженні. Про це сам очільник ОАСК говорить ще на перших "плівках Вовка", коли на специфічному жаргоні обговорює з колегами схему захоплення влади в ВККС.

Тоді ця схема не пройшла: з Офісу президента вийшов закон №193-ІХ, який звільнив весь тодішній склад ВККС. Але відтоді в Офісі президента напрям судової реформи очолив близький до Андрія Портнова Андрій Смірнов. А з цією зміною весь Офіс президента став набагато лояльнішимим до компанії Вовка і судової мафії загалом.

Відтоді законопроєкт №3711 змінювали ще двічі. Його наріжним каменем продовжує бути питання, щодо того, хто і як формуватиме нову ВККС, яка в свою чергу обиратиме суддів. Та поки протистояння за незалежну ВККС тривають, ВРП зазіхає на ще більший вплив над судами.

Після новорічних свят депутати приготували "подарунок" нереформованій ВРП у вигляді законопроєкту №4229. За нього вони вже проголосували в першому читанні. Законопроєкт надає ВРП повноваження завершити конкурси до місцевих судів, які розпочала вже розформована ВККС. Наприкінці минулого року ВРП зазіхнула і на те, аби призначити суддями тих, хто не пройшов кваліфікаційне оцінювання та мав негативний висновок Громадської ради доброчесності, створеного у 2016-му році громадського органу. Відповідне подання ВРП внесла президентові.

Важливо! Якщо фігурантів справи Шеремета виправдають, до обвинувачення застосують санкції, – Аваков

Попри численні заклики міжнародної спільноти реформувати судову систему і зокрема органи суддівського врядування, влада продовжує їх ігнорувати. Вочевидь, мати 2000 підконтрольних суддів (саме такою згідно з даними ВРП є нестача кадрів в українських судах) для неї вигідніше за міжнародну підтримку.

2000 суддів це не просто 2000 "штиків" по всіх судах України. Ці 2000 суддів, обраних під контролем Павла Вовка, що потім обиратимуть половину складу Вищої ради правосуддя і третину складу Конституційного Суду України, через який інші агенти російського впливу зараз намагаються зруйнувати антикорупційну інфраструктуру. Очевидно, із додатковими підконтрольними суддями КС це зробити буде набагато легше.

Встановлення ручного правосуддя

Загалом боротьба за очищення і формування органів суддівського самоврядування нагадує те, як ще за президентства Порошенка вівся "торг" за створення антикорупційного суду. Тодішня влада, з одного боку, намагалася отримати міжнародну фінансову підтримку, а з іншого – завадити незалежності майбутнього суду. Тоді громадянське суспільство та західні партнери України відстоювали прозору процедуру добору суддів за участю міжнародних експертів.

Зараз же на кону стоїть незалежність практично всієї судової гілки влади. Позиція міжнародної спільноти в цьому питанні однозначна. Так, до прикладу, у серпні минулого року Верховна Рада ратифікувала Меморандум з ЄС, у якому вирішення питань, пов'язаних із верховенством права, є умовою для отримання другого траншу фінансової підтримки. Зокрема, серед умов є створення нової ВККС шляхом прозорої процедури відбору Конкурсною комісією з міжнародною участю.

Тим часом президентський законопроєкт №3711 також розширює вплив Вищої ради правосуддя – ключового органу в судовій владі, який уже показав свою повну відданість недоброчесній суддівській корпорації. Проєкт фактично віддає повний контроль за добором суддів у руки останньої і надовго цементує можливість в ручному режимі ставити на потрібні місця зручних людей та прибирати незручних.

До речі Акції на підтримку Стерненка: активісти дали Зеленському час до 9 березня

ВРП також матиме майже повний контроль за формуванням ВККС – від затвердження положень про конкурс до можливості заблокувати участь міжнародних партнерів. А пропозиція комісії з залученням міжнародних експертів взагалі матиме лише рекомендаційний характер.

Такі пропозиції повністю суперечать вимогам МВФ та ЄС і загрожують зірвати подальшу фінансову підтримку України, не кажучи вже про репутацію та імідж держави на міжнародній арені.

Про це і риторика головного дипломата ЄС Жозепа Бореля після візиту до України, і пряма мова посла ЄС Матті Маасікаса.

Повний контроль Вовка і Портнова: як Зеленський хоче "реформувати" суди

На початку жовтня Венеційська комісія опублікувала висновок щодо законопроєкту №3711, в якому зазначила, що "питання доброчесності членів Вищої ради правосуддя є терміновим і має бути вирішено без зволікань".

Там само Венеційська комісія рекомендує сформувати незалежну комісію за участі міжнародних експертів, яка б перевірила всіх членів ВРП на доброчесність та рекомендувала до звільнення тих, хто таку перевірку не пройде. Крім цього, комісія має перевіряти на доброчесність усіх майбутніх кандидатів до ВРП. Без цього подальше впровадження судової реформи буде неможливим.

Після висновку Венеційської комісії Верховна Рада розглянула законопроєкт Зеленського та відправила його на повторне перше читання. У грудні його переписали так, що вплив ВРП на формування ВККС було суттєво зменшено. Роль же міжнародних експертів у процесі навпаки збільшувалася.

Та вже на початку 2021 року маятник знов хитнувся в інший бік. Виявилось, що члени комітету з правової політики, вочевидь не без вказівки Офісу президента, знов переписали законопроєкт (тепер №3711-д) і фактично віддали конкурс до ВККС у руки ВРП. Ухвалити його у першому читанні мали ще на початку лютого, але після того, як посли G7 у розмові з президентом висловили свої застороги щодо нього, це питання відклали на кілька тижнів.

Але вже сьогодні його планують попередньо схвалити. Українцям урочисто оголосять, що це перший крок до реформи і тепер суддів не бракуватиме. Ніхто лиш не зізнається, що це будуть судді підконтрольні Вовку і Портнову.

У цій ситуації громадянське суспільство невтомно продовжує нагадувати про політичні обіцянки депутатів і президента забезпечити незалежність і доброчесність судової влади. Так само, як і міжнародні партнери України продовжують тримати руку на пульсі останніх подій у сфері та наголошувати на необхідності її реформування.

Уже наприкінці січня цього року посли G7 оприлюднили дорожню карту судової та антикорупційної реформ в Україні. Серед іншого, рекомендації містять ті ж самі заклики реформувати ВРП, сформувати Вищу кваліфікаційну комісію суддів на відкритому конкурсі за значної участі міжнародних експертів. Також карта передбачає і посилення впливу Громадської ради доброчесності.

До теми Коли законність в дефіциті: чому люди вийшли за Стерненка під офіс Зеленського

Умови Меморандуму з МВФ, серед яких і судова реформа, країна також не виконує. Ще в жовтні минулого року Україна зобов'язалась ухвалити законодавчі зміни, які би дозволили очистити ВРП від недоброчесних членів та послабити вплив корумпованого ОАСКу. Саме через недотримання домовленостей МВФ поки не називає термінів, коли Україна може отримати наступний транш. Врешті лише в середині лютого Президент вніс на розгляд парламенту три законопроєкти, заявленою метою яких є виконання очищення ВРП і нейтралізація негативного впливу ОАСКу.

Але чи зможуть ці рішення дійсно очистити судову владу і дати українцям надію на справедливий суд? Про це – в другій частині матеріалу.