Слід не повторювати помилок, – Зеленський поспілкувався з учасниками 3 українських революцій

Також участь у заході взяли українські захисники та представниками інтелектуальної еліти. У президентській пресслужбі підкреслили, що перше подібне спілкування керівництва країни.

До теми Маємо засвоїти важливі уроки, – Зеленський привітав українців з Днем Гідності та Свободи

Докладніше про спілкування Зеленського з учасниками трьох революцій

Під час заходу президент заявив, здобутком трьох революцій є нова свідомість як громадян, так і влади. А кожен громадянин України знає, що зміни справді є можливими.

Фраза "Від мене нічого не залежить" – це є сьогодні міфом. Точно зрозуміло, що разом ми можемо все. А кожен наступний правитель знатиме, що воля народу є вирішальною, її неможливо зламати, проти неї неможливо і не потрібно йти,
– зауважив Зеленський.

На його переконання , нам як суспільству потрібно з холодною головою відповісти на питання: які уроки ми маємо винести з трьох революцій та як не повторювати помилок?

"На мою думку, ми досить легко та згуртовано об'єднуємося проти. Проти несправедливості, неправди, проти конкретного правителя, одним словом, проти чогось або проти когось. І коли це зникає, підсвідомо настає розслабленість. Ми забуваємо, що це тільки проміжна перемога, яка ще не означає дійсно настання змін", – зазначив політик.

На його думку, цим здебільшого користуються політики. І це призводить до нових революцій.

"Якби більша частина з того, що декларували у 2004 році, була виконаною – не сталась би революція у 2013-му. Зрозуміло також, що у 2019-му наше суспільство ще раз підкреслило, що воно дуже незадоволене якістю тодішньої̈ держави, і тому зробило свій̆ вибір усупереч надіям старих еліт. Я вважаю, що то була деякою мірою електоральна революція", – вважає Зеленський.

Він додав, що чинна влада сьогодні прагне та обов'язково запровадить інструмент народовладдя. За його словами, це один зі шляхів, коли воля народу отримуватиме форму реальних, легітимних рішень. Коли громадянин матиме можливість бути почутим, не ризикуючи життям на барикадах.

Водночас, продовжив президент, існує низка завдань, які слід вирішити. Мовиться, зокрема:

• про те, як згуртувати суспільство не "проти", а "за";

• чи здатні ми прийняти думку більшості, якщо вона суперечить власним поглядам;

• де грань між свободою та анархією,

• як захистити громадян від пропаганди, не порушуючи при цьому свободу слова;

• як забезпечити верховенство права, коли для частини суспільства вину або невинуватість людини визначає не суд, а соціальні мережі.

На завершення Зеленський запевнив, що нинішня влада обов'язково побудує меморіальний комплекс, присвячений Революції Гідності, й акцентував увагу на необхідності подальшого діалогу влади та громадськості.

Ми – одна країна, і давайте будувати її разом,
– підсумував український президент.

Актуально День Гідності та Свободи: як політики вітають українців

На чому акцентували інші учасники зустрічі

Денис Шмигаль

Прем'єр-міністр висловив переконання, що Україна стане членом Європейського Союзу. Але не менш важливо, як держава та суспільство пройдуть цей шлях. Адже це щоденна робота, яка змінює наше життя, його якість.

Ми відмовляємося від радянських рудиментів у економіці, ми стаємо відвертішими та толерантними. Вчимося піклуватися та підтримувати один одного. Змінюється наша політична культура. Суспільство змінюється. Але цього не сталося б без доленосних подій 1991, 2004 та 2014 років,
– наголосив очільник Кабміну.

Він додав, що саме тому нинішня Україна – назавжди у боргу перед тими, хто поклав своє життя заради кращого майбутнього України".

Антон Дробович

Голова Українського інституту національної пам'яті зауважив, що без осмислення революції ускладнюється еволюційність. А спільне міркування – запорука спільної дії.

"Значно складніше працювати з живою історією, але ми маємо щастя жити та осмислювати історію зараз. Наші майбутні покоління будуть значно щасливішими від тієї роботи, яку ми зробимо зараз", – констатував він.

Володимир Філенко

Відомий політик і колишній народний депутат висловив упевненість, що у 1991 році війна за незалежну Україну була лише відкладеною.

Я мав щастя бути серед тих, хто проголосив незалежну Українську державу. І ми раділи, що обійшлися тоді без кровопролиття. Виявилося, що я і багато інших помилялися. Адже сьогодні ми є свідками продовження війни за незалежну демократичну країну,
– зазначив він.

Також Філенко акцентував увагу на тому, що на сьогоднішню зустріч запрошено учасники всіх трьох революцій.

"Я хочу сказати, що це три етапи однієї революції", – наголосив він і запропонував вживати визначення – три етапи однієї великої складної роботи над створенням незалежної демократичної країни.

Микола Жулинський

Відомий літературознавець наголосив на консолідуючій ролі культури та на необхідності проведення системної гуманітарної політики.

Ігор Козловський

Релігієзнавець і учений акцентував увагу на загрозах "русского міра" для розвитку української державності.

Євген Бистрицький

Вчений-філософ наголосив на важливості конструктивної взаємодії влади та громадянського суспільства.

Зауважимо! У межах заходу учасники обговорили загрози, що постали перед Україною, та як досягнути внутрішньої консолідації суспільства. Більшість присутніх відзначила важливість подальшого зміцнення обороноздатності України.

Хто брав участь у спілкуванні з президентом

• Прем’єр Денис Шмигаль
• Радник керівника Офісу Президента Михайло Подоляк
• Генеральний директор Директорату з питань внутрішньої та гуманітарної політики Вероніка Селега
• Голова Українського інституту національної пам’яті Антон Дробович
• Журналіст, політик, громадський і культурний діяч Олександр Доній
• Активний учасник Євромайдану Мирон Гордійчук
• Герой України, начальник Київського військового ліцею імені Івана Богуна Ігор Гордійчук
• Науковець, публіцист, учасник Майдану та війни на сході України Євген Дикий
• Учасник Євромайдану, який найбільше постраждав під час розгону студентів 30 листопада 2013 року, ветеран АТО Віталій Кузьменко
• Народний артист України, "голос Майдану" двох революцій Євген Нищук
• Літературознавець, політик, директор Інституту літератури імені Шевченка НАН України Микола Жулинський
• Вчений-філософ Євген Бистрицький
• Учасник національно-визвольного руху, співавтор Декларації про державний суверенітет України Олесь Шевченко
• Політик, колишній народний депутат України Володимир Філенко
• Українська журналістка, телеведуча, заслужений журналіст України Олена Фроляк
• Учений, релігієзнавець, письменник, громадський діяч, колишній політв’язень Ігор Козловський
• Дружина загиблого Героя Небесної Сотні Наталя Бойків
• Активна учасниця Революції Гідності, волонтер-медик Олеся Жуковська
• Активний учасник Революції Гідності, науковець, член-кореспондент НАН України Микола Кузнєцов
• Активний учасник Революції Гідності, старший викладач НТУ "Київський політехнічний інститут імені Ігоря Сікорського" Ігор Кузнєцов
• активний учасник Революції Гідності, директор Музею Революції Гідності Ігор Пошивайло

Радимо ознайомитися Тоді почалася нова епоха: як українці згадують Революцію Гідності

Про які 3 українські революції мовиться

2 – 17 жовтня 1990 року відбулася студентська Революція на граніті. Стрижнем протестних подій було студентське голодування на площі Жовтневої революції у Києві. Головними вимогами молоді були недопущення підписання нового союзного договору, перевибори Верховної Ради УРСР на багатопартійній основі та відставка голови Ради Міністрів УРСР Віталія Масола. Протести завершилися підписанням постанови Верховної Ради УРСР, яка гарантувала виконання вимог учасників протесту.

• 22 листопада – 26 грудня 2004 року відбулася Помаранчева революція. Акція почалася як реакція на масові фальсифікації, що вплинули на результат виборів президента. Згідно з ними, перемогу здобув Віктор Янукович. Основним результатом революції було призначення Верховним судом повторного другого туру президентських виборів. За його підсумками, президентом став Віктор Ющенко.

• 21 листопада 2013 – лютий 2014 відбулася Революція Гідності, також її знають як Євромайдан. Передумовою до протесту стала відмова тодішнього керівництва на чолі з президентом Віктором Януковичем підписувати асоціацію з Євросоюзом. Однак відповідний протест студентів розігнали силовики та зрештою почалася нова хвиля протестів. Під час неї відбулися жорстокі криваві та смертельны зіткнення між "беркутівцями" та мітингувальниками. Завершилося все перемогою Майдану та втечею Януковича з кількома першими українськими керівниками.