Архів
Курси валют
Погода
      youtube @24
      Loading...
      google @24
      RSS СТРІЧКА
      Загальний RSS

      Топ новини

      Відео новини

      Згадати Все. Паспорт як зброя

      Радянський громадянин до своїх рук отримував паспорт урочисто. І не дивно – у цій невеличкій книжечці із фотокарткою описано ледь не все значуще, що могло б статися із людиною офіційно: національність, прописка і безліч штампів. Кожен з них щось та й означав, особливо, для правоохоронців. Бо відомо, що "без бумажки ти – букашка, а з бумажкой – чєловєк".

      Ми дістаємо "з широких штанин" не що інше як український паспорт. А згадувати будемо саме оті інші паспорти – "серпасті" і "молотасті". Спробуй тільки не пред'яви такий на вимогу працівника міліції. Без паспорта – ти ніхто. 

      Читайте також: Згадати Все. Джаз: музика інтелігенції

      Цим документом у первісні радянські часи справді можна було пишатися. Паспорт автоматично підносив людину до вищої касти – "городських". Селян чомусь за людей тоді не вважали На зорі повальної індустріалізації рахувалися лише з міським населенням, потенційними робітниками заводів.

      Те, що радянський паспорт був інструментом для контролю, підтверджує його генезис. Він був вигаданий в 1932 році, якраз напередодні голодомору, з метою відфільтрувати міське населення від сільського, яке підлягало утилізації. У сільській місцевості роль паспорта відігравала довідка від голови колгоспу. В часи голодомору наша бабуся за дві пухові подушки купила довідку і поїхала на заробітки. Отак вона і врятувалася,
      – пояснив письменник і видавець Віталій Капранов.

      Книжечка чи навіть папірчик з фотографією, виданий державою, могли врятувати життя, бо давали право виїжджати із села і уникнути штучного голоду. Але і потім селян людьми держава не вважала ще довгі роки. Виїжджати із села без спеціального дозволу – не мали права. Узаконене кріпацтво стосувалося навіть молоді, потенційних студентів. На навчання відпускали неохоче. Інша справа – на будівництво народних об'єктів. Країні не вистачало рук, і селянам лімітовано дозволяли заробити грошей на будівництвах століття. Відносно вільними людьми селяни стали аж у 1974 році. Саме тоді і в глибинку прийшла паспортизація.


      "Щасливі" колгоспники у СРСР насправді не мали права покидати свій населений пункт

      Великі міста, де жила партійна еліта, оберігали особливо. Кримінальні і політичні екс-в'язні мали відмітки у паспортах, що автоматично забороняло їм мешкати у столицях. І взагалі таких людей не підпускали до цих міст ближче як на 100 кілометрів. Словом паспорт – це книжечка з фотографією, яка знала про вас абсолютно все. Ви могли бути безкінечно прекрасною людиною, але якщо у паспорті стояли якісь специфічні відміточки – ставлення до вас відповідне. І цим часто користувалися міліціонери. Зупинити на вулиці і спитати паспорт – абсолютно звична процедура у радянські роки.

      Знайома ситуація багатьом мешканцям СРСР: "паспорта нєту – давай монету. Манєти нєт – снімай піджак":

      Тримати паспорт в порядку – важливіше, ніж стежити за гігієною зубів. А мати хороші стосунки з паспортисткою – неабиякий привілей.  Адже паспортисти "рішали" питання прописки.

      Більше про штампи у головному документі радянської доби і "міряння паспортами" – дивіться у програмі.

      Джерело: 24 канал
      powered by lun.ua
      Якщо Ви виявили помилку на цій сторінці, виділіть її та натисніть Ctrl+Enter
      Коментарі
      Більше новин
      При цитуванні і використанні будь-яких матеріалів в Інтернеті відкриті для пошукових систем гіперпосилання
      не нижче першого абзацу на Телеканал новини «24» — обов’язкові.
      Цитування і використання матеріалів у оффлайн-медіа, Мобільних додатках, SmartTV можливе лише з письмової згоди Телеканалу новин «24».
      Матеріали з маркуванням «Реклама» публікуються на правах реклами.
      Усі права захищені. © 2005—2017, ПрАТ «Телерадіокомпанія “Люкс”», Телеканал новин «24»
      Залиште відгук