Архів
Курси валют
Погода
      youtube @24
      Loading...
      google @24
      RSS СТРІЧКА
      Загальний RSS

      Топ новини

      Відео новини

      Згадати Все: Залізна завіса. Частина 1

      Голоси – ворожі, оточення – неблагонадійне, закордоном – войовничі народи. І тільки у Союзі всі білі-пухнасті, суспільство – здорове, а в країні не відбувається жодних негативних подій. Ні катастроф тобі, ні аварій.

      "Залізну завісу" помацати не можна. Хоча деякі історики цю перешкоду таки пов'язують з цілком собі реальним парканом.

      Читайте також: Згадати Все: Приватизація 90-х в Україні

      "В американській пресі "Залізна завіса" з’явилася в американській пресі. Після того, як постала Берлінська стіна. Саме тоді було вперше використано цей вислів", – розповів історик та письменник Павло Бондаренко.

      Це лише пів правди, бо в літературі термін "залізна завіса" з'являється задовго до подій Другої світової війни.

      Його ввів вперше російський письменник Розанов у 20-ті роки, коли осмислював події більшовицького перевороту 1917 року. Тоді більшовики почали будувати соціалістичну державу і трактували населенню, що ми опинились у ворожому оточенні,
      – заявив історик Олег Бажан.

      Але в сучасному розумінні цей термін вперше вжив Вінстон Черчилль.

      Вінстон Черчилль
      Промова Черчилля, коли він вперше вжив термін "залізна завіса"

      "Воно з'явилося у 1946 році, коли 5 березня Черчилль у Фултоні заявив, що від Щецина на Балтиці опустилась "залізна завіса". Там нема демократії та всюди панує тоталітаризм, – пояснив історик Віктор Крупина.

      Та промова дала старт ще одній епохальній події. Термін "холодна війна" прозвучав не вперше, але запрацював саме після фултонської промови

      Ця промова вважається початком Холодної війни двох систем. І саме з посиланням на Черчилля цей термін вживався науковцями, – додав історик Віктор Крупина.

      Що вкладав у слова "залізна завіса" сам Вінстон Черчилль? "Цей термін характеризував розділення Європи на дві сфери впливу після Другої світової. З одного боку світ демократії, а з іншого боку тоталітарний СРСР", – розповів історик Василь Павлов.

      Вінстон Черчилль
      Вінстон Черчилль

      Якою була ця "залізна завіса"? Цілий щит безглуздих заборон і обмеження доступу до інформації. Для звичайного "хомо совєтікуса" – ця завіса насамперед перекривала можливість виїзду за кордон.

      Щоб радянське суспільство не могло знати, що відбувається на Заході. А також, щоб було відірване від напрацювань політично-економічної думки, культурних європейських держав, – історик Олег Бажан.

      Відсутність шансу порівнювати. Тоталітарний совок зробив все, щоб законсервувати суспільство у міфах про щасливу радянську дійсність.

      Радянський союз
      Радянський Союз

      "Радянський Союз не допускав бродіння в умах розчарування, яке б спиралось на порівнянні непідконтрольної інформації про життя на Заході і в Союзі. Інакше це б спричинило розчарування системою СРСР і завдало б репутаційних втрат", – пояснив історик Віктор Крупина.

      А тим часом вітчизняний агітпроп з телевізорів годує "хомо совєтікуса" інформацією про жахливе й бідне життя в капіталістичних країнах. А також про вічного ворога – Америку, що тільки й вичікує можливості напасти на "мирний" Радянський Союз. Та цим небилицям вірили не всі. Достатньо було мати радіотранзистор, типу Океан.

      Це "Голос Америки", Це Deutsche Welle, BBC, "Радіо Свобода". "Голосу Америки" довіряли не так, бо мали образ головного ворога, який займається пропагандою. Так само німецька – фашисти. Трошки більше довіряли BBC. І, як найдемократичніша – "Радіо Свобода",
      – розповів історик Павло Бондаренко.

      Ворожі голоси – саме так називали іноземні радіостанції у радянських спецслужбах. І держмашина всіляко намагалася блокувати навіть цей єдиний спосіб почути інформацію з того боку "залізної завіси".

      "У Києві стояли глушильні апарати у костелі поблизу республіканського стадіону. Щоб кияни не знали і не довідувались чим живе світ", – додав історик Олег Бажан.

      Звичайно, що це глушіння великою мірою виглядало, як боротьба з вітряками. Бо хто хотів чути, той слухав.

      Хто хотів дізнаватися, що робиться у світі намагалися виїхати з великих міст. Бо глушилки стояли, як правило у великих містах. І якщо ти від’їжджав на 20-50 кілометрів і вмикав ворожий голос у 4-5 ранку, то міг почути без перешкод,
      – пояснив історик Олег Бажан.

      Та і самі радіостанції, що орієнтувалися на радянського глядача всіляко намагалися обійти систему.

      Радянські радіоприймачі
      Радянські радіоприймачі

      "BBC транслювало на певній частоті і глушилка її блокувала. Проте через 15 хв BBC корегувало частоту і глушіння на певний час втрачало свій сенс. Сигнал знову проникав. Радянські допитливі люди могли почути правду, яку ще не встигли заглушити", – розповів історик Віктор Крупина.

      Читайте також: Згадати Все: Наркоманія в Союзі

      Найбільш дивно те, що радянський слухач у цих ворожих голосах шукав не стільки інформацію про те, що відбувається за кордоном, скільки чекав на новини про радянський союз. Бо часто про найважливіше не писали в радянській пресі.

      Більше – дивіться у програмі.

      Джерело: 24 канал
      powered by lun.ua
      Якщо Ви виявили помилку на цій сторінці, виділіть її та натисніть Ctrl+Enter
      Коментарі
      Більше новин
      Залиште відгук