Биття мільйонів уболівальницьких сердець прискорювалось з його появою на полі. І ця зіркова історія не казкова вигадка, а шлях одного простого, проте феноменального гравця, ім’я якому Зінедін Зідан.

Можна сумніватись, якої ж форми земля, чи існує НЛО та чи справді хтось бачив перевертнів, Але ніхто не відважиться заперечувати факт неперевершеності Зізу.

Зідан - всього лиш п'ять букв, володарем яких не хотів би стати лише дурень. Тричі Зінедіна визнавали найкращим футболістом планети. Ну як таким гравцям не стати чемпіоном світу та Європи, що він і зробив граючи першу скрипку у складі “Галльських півнів”. У сучасному футболі отримати кличку "Новий Зідан" вважається вже неабияким досягненням. Ну звісно, хто б не захотів порівняння з найкращим гравцем за останні 50 років, яким його визнало УЄФА.

Перечислювати усі нагороди та титули Зідана марна трата часу. Славнозвісний фінт, який можливо він і не вигадав, втім Зідан так вправно його виконував, що поправу вважається його ніг справою. Головним у футболі Зінедін вважав вдало та неочікувано прийняти круглого, що у нього виходило неперевершено.

Свого часу його трансфер з “Ювентуса” в “Реал” став найдорожчою угодою в усій історії гри мільйонів. 75 мільйонів євро у 2001 році були захмарною сумою. Але граючи за “вершкових” Зідан довів, що він безцінний.

Граючи за національну команду Франції Зізу молився Богу аби у нього все вийшло, а уся країна молилась на нього, знаючи що таких як він може вже і не бути. Складалось враження, що лише йому єдиному переповнені вщент стадіони співають Марсильєзу. Як у будь-якої скромної людини, якою і був Зідан, у нього була мрія.

Зінедін марив аби у фіналі Чемпіонату світу при рахунку 0:0 він в падінні забив вирішальний гол, після чого, за його ж словами одразу ж завершив кар'єру. І йому випала така нагода 2006 року у поєдинку проти Італії. Втім, до голу не дійшло.

Зазвичай спокійний Зідан не втримався і поквитався з скандальним захисником "сквадре-адзуре" Марко Матерацці, який нібито викинув грубі слова про родину Зізу.

Тоді Зідан отримав червону карточку і покинув поле, так і не втіливши мрію. Та про свій вчинок Зізу не жаліє, адже завжди на першому місці у нього була рідня. На прощальному матчі Зінедіна плакали усі - дружина, батько і син. Сліз не стримували і мільйони уболівальників, які відчули, що футбол втрачає свою невід’ємну частину - Зізу.