Злидні та вождизм: як окупований Донецьк став схожим на обшарпаний СРСР

Про це пише у своєму блозі користувач Максим Мирович.

Сьогодні багато хто дуже хотів би повернутися в СРСР. Не знаю чому, але всі ці товариші мріють ходити строєм, прокидатися під звуки бойової валторни з радіоприймача та хочуть завжди мати можливість написати донос на сусідів. І щоб прийшов товариш Сталін, і розстріляв усіх, хто з ними не згоден. І знаєте, сьогодні я надам їм таку можливість. На моє прохання один із жителів Донецька прогулявся центром міста та зробив кілька приголомшливих фотознімків. Фактично, це і є СРСР сьогодні – якби Союз існував, він виглядав би саме так. Злидні, вождизм, розподіл пайків, держмонополії, агітація, безправне населення та знову злидні,
– зауважив він.

Читайте також: Терористи "ДНР" готуються до нової хвилі "націоналізації" українських підприємств

Чоловік додає, що всі світлини було зроблено 20 серпня, а зйомка відбувалася у самому центрі Донецька.

Зауважимо, що світлини навівають певний шок і смуток, оскільки колись красиве місто перетворюється на казна-що.

До прикладу, за колись престижним торговим центром "Золоте Кільце" тепер ніхто не доглядає, відтак він перетворився будівлю з обшарпаними стінами, просто здають торгові площі. Крім того, ту відкрили ломбард – "найактуальніший заклад Донецька".

"Поруч можна побачити велику кількість секондів, стоків і конфіскату – їх зараз, на мою думку, майже стільки ж, як і простих магазинів одягу, причім всі зазивають гаслами "весь одяг з Європи", хоча ми ж були так проти цієї вашої "Гейропи", – наголошує автор світлин.

Додамо, що схожа доля спіткала також офісний центр "Грін Плаза".

"Часто є на фотках "як у нас тут зашибісь", але з іншого боку, там вікна вціліли. Крім вікон, є тільки абсолютно брудний і обшарпаний фасад, натомість до війни все блищало", – підкреслює житель окупованого Донецька.

Зауважив він і одну цікаву особливість щодо реклами в місті.

"Так званий "День звільнення Донбасу" був 6 вересня. Минулого року, так. Ніхто не змінює без потреби білборди, тому в будь-який сезон можна знайти написи на кшталт "зі святом, дорогі жінки", "з днем перемоги" і "вяе на праймеріз!", хоча праймеріз були в жовтні 2016- го. Реклама на цих білбордах не по кишені бізнесменам, і тому на них місяцями висять ось такі "поздравлялки", – додає чоловік.

Щодо решти реклами, то за його словами, її створено у стилі "привіт, дев'яності" – "дешеві кліпари, паршивий друк, тупі слогани".

Читайте також: Як терористи вбивають Донецьк: журналіст опублікував гнітючі фото

Щодо центральної вулиці Артема, то тут можна побачити обшарпані будівлі музичної школи та університету.

"Ні, будемо чесними, універ і музшкола завжди виглядали дуже так собі, хоча і розташовуються на центровій вулиці Артема. Просто не треба ля-ля, що до війни ось нічого для народу не робилося, а тепер ми все полагодимо. Брехня", – наголошує донеччанин.

Також розповів він про один цікавий випадок, де фігурували озброєні терористи.

У будівлі, де розміщується залізниця, також розташовується адміністрація нашого "Великого Керманича". Проспект поруч з ним перекрито, стоять автоматники (не перестанунагадувати, це ЦЕНТР, йдете ви йдете головною вулицею, а тут автоматники). Автоматників знімати не наважився, сфоткав дівчат. Опісля автоматник мене наздогнав і запитав: "А шо ти тут фоткаєш? Давай телефон, документи, огляд особистих речей". Сказав, що попросили сфоткати, мимрив ось просто з околиці міста приїхав, милуюся красотами центру. Апелювати до громадянських прав і здорового глузду навіть в голову не прийшло,
– заначив автор фотоогляду.

Також він додає, що ночами у місті запроваджено комендантський час, хоча тоді прості смертні не ходять на вулицю, натомість тут орудують доблесні "зелені чоловічки" – "захисники, надія та опора".

Читайте також: Людям на окупованих територіях не вистачає продуктів харчування

"Ось така розповідь вийшла у жителя Донецька. Ну що, поїхали б жити в такий "сучасний СРСР"? Хотіли б виживати за мізерну зарплату, бути відрізаним від усіх благ цивілізації та ненавидіти увесь інший світ, який живе вільно? Щось я сумніваюся в цьому, швидко попросилися б назад", – підсумовує Максим Мирович, який і оприлюднив вищезазначений матеріал.