Найгучніші судові справи через зміну клімату та як це стосується України

Чи несуть відповідальність за зміну клімату держави, які не знижують викиди парникових газів? Це питання все частіше звучить у міжнародних судах. У 2024 році боротьба за кліматичну справедливість вийшла на новий рівень. Про найгучніші судові справи через зміну клімату та як це стосується України – читайте в ексклюзивній колонці для сайту 24 Каналу.

Цікаво Що загрожує ядерним базам у Європі та як зміни клімату впливають на ядерні арсенали США

Verein KlimaSeniorinnen Schweiz та інші проти Швейцарії

У листопаді 2020 року Асоціація жінок похилого віку Verein KlimaSeniorinnen Schweiz, яка бореться за зменшення викидів парникових газів у Швейцарії, подала скаргу в Європейський суд з прав людини проти уряду своєї країни.

Заявниці скаржилися, що Швейцарія не робить достатньо для боротьби зі зміною клімату, і це погіршує життя літніх жінок, які входили до складу Асоціації. Деякі з них мали проблеми зі здоров'ям через спеку і навіть потребували госпіталізації.

У квітні 2024 року Суд ухвалив рішення по суті щодо скарги від Асоціації та визнав, що Швейцарія порушила право на приватне і сімейне життя та право на справедливий суд, які передбачені Європейською конвенцією з прав людини. Серед іншого, суд зазначив, що уряд Швейцарії не досягнув своїх цілей щодо зменшення викидів парникових газів.

Це рішення стало історичним кроком, адже справа Verein KlimaSeniorinnen Schweiz проти Швейцарії стала першою з 12 справ, що перебували на розгляді Суду і стосувалася питань клімату, щодо якої ЄСПЛ виніс рішення по суті. Фактично ЄСПЛ вперше надав оцінку порушенню прав людини через неналежне втілення кліматичної політики конкретною державою.

Дуарте Агостіньо та інші проти 33 країн, серед яких – Україна

У вересні 2020 року шестеро португальців, серед яких наймолодшій було лише 8 років, а найстаршій – 21, подали до ЄСПЛ скаргу проти Португалії та ще 32 європейських країн, включаючи Україну. Вони звинуватили ці країни в недостатніх зусиллях у боротьбі зі зміною клімату, що призвело до сильної щорічної спеки в Португалії.

Читайте також Феномен "холодної краплі": чому Валенсія іде під воду, а Європа не готова до вбивчих катастроф

Заявники стверджували, що через спеку погіршувалося їхнє самопочуття, виникали проблеми зі сном, що знижувало продуктивність протягом дня. Крім того, вони відчували страх і тривожність через пожежі, спричинені кліматичною кризою.

Заявники вважали, що держави порушили їхнє право на життя, заборону катування, повагу до приватного і сімейного життя, а також заборону дискримінації, передбачені Європейською конвенцією з прав людини.

На жаль, рішення по суті суд у цій справі не виніс, оскільки скарга була визнана неприйнятною через те, що заявники не звернулися спочатку до національних судів (а вичерпання національних засобів захисту є обов'язковою умовою для того, щоб ЄСПЛ розглянув справу по суті).

Міжнародний трибунал ООН з морського права та зміна клімату

Вже у травні 2024 року "скарбниця" розвитку міжнародного права поповнилася на ще одне визначне рішення. Міжнародний трибунал ООН з морського права виніс одностайний консультативний висновок, в якому підтвердив правові зобов'язання держав щодо захисту океанів і морського біорізноманіття від зміни клімату, спричиненої діяльністю людини. Це стало першим випадком, коли міжнародний трибунал видав консультативний висновок щодо зобов'язань держави, які стосуються зміни клімату.

З погляду розвитку міжнародного права – це надзвичайно важливе рішення. Попри те, що висновок несе "консультативний" характер, надалі суди зможуть опиратися на нього при винесенні своїх рішень.

Україна ж, як сторона Конвенції ООН з морського права, повинна взяти до уваги та інтегрувати у втілення своєї кліматичної політики висновки, до яких дійшов Міжнародний трибунал ООН з морського права.

Важливо Ми втратимо не позиції, а всю армію, якщо негайно не визнаємо помилок

Міжнародний суд ООН та відповідальність держав щодо зміни клімату

У 2023 році розпочався ще один історичний процес щодо визначення відповідальності держав за кліматичну кризу. Так, навесні 2023 року Генеральна Асамблея ООН звернулася до Міжнародного суду ООН з проханням розглянути два важливі питання:

• які обов'язки мають держави, зокрема, щодо захисту кліматичної системи;
• які юридичні наслідки чекають на ті країни, які вже завдали значної шкоди.

Ініціатором цього процесу стала мала острівна країна Вануату, яка закликала інші країни підтримати ініціативу та розпочала її просування в Генасамблеї.

Міжнародний суд ООН розглядатиме згадані вище питання в порядку надання консультативного висновку. Як і згаданий вище консультативний висновок Міжнародного трибуналу ООН з морського права, це рішення не стосуватиметься конкретної держави й не матиме безпосередніх обов'язкових приписів для окремої країни. Однак надалі суди зможу брати до уваги цей висновок та опиратися на нього при винесенні своїх рішень.

Процес винесення консультативного висновку Міжнародного суду ООН ще триває, а фінальне рішення очікується у 2025 році. Нещодавно, 2 грудня розпочався новий етап розгляду – усні слухання, які триватимуть до 13 грудня, де країни зможуть виступити зі своїми заявами.

Як це стосується України

Для України питання відповідальності країн за кліматичну кризу стоїть особливо гостро в контексті відповідальності за шкоду, спричинену від війни. Так, згідно з дослідженням, 24 місяці повномасштабного вторгнення Росії в Україну могли призвести до викиду 175 мільйонів тонн вуглекислого газу, що можна оцінити в близько 32 мільярди доларів кліматичної шкоди.

Очікуваний консультативний висновок Міжнародного суду ООН зможе допомогти прояснити які подальші кроки, Україна може здійснювати для притягнення Росії до відповідальності за викиди парникових газів від війни.

Отже, така судова динаміка на міжнародному рівні сприяє розвитку міжнародного права з питань зміни клімату та формує важливі правові прецеденти. Ми спостерігаємо, що питання зміни клімату стає все більш критичним для багатьох країн, зокрема й для України.

Судові рішення та висновки повинні бути взяті до уваги Україною як для втілення своїх кліматичних цілей, так і погляду притягнення Росії до відповідальності за кліматичну шкоду.