Зрада не актуальна: Іловайська трагедія у підсумках прокуратури та експертів

Військовий експерт Микола Маломуж здивований результатами розслідування прокуратури. Його збентежила відсутність прокурорської оцінки дій посадовців Міноборони та Генштабу.

У розслідуванні трагедії згадуються помилки керівництва АТО у Іловайську – нерозривно у зв'язці з масовим дезертирством та низькою боєздатністю через діяльність режиму Януковича.

Події Іловайської трагедії за версією слідства

Знищений український танк біля Іловайська

На тлі успішних операцій сил АТО по звільненню Маріуполя та інших міст і селищ Донбасу (з травня по липень 2014 року) керівництво АТО 11 серпня наказало зачистити від терористів місто Іловайськ.

Військові розробили план, що вирішував одразу два завдання. Взяти під контроль Іловайськ і вийти на північні околиці міста Макіївки. Це б дозволило ЗСУ перекрити дорогу до Донецька, відрізавши терористів від постачання. Оточення головного міста бойовиків означало наближення перемоги України на Донбасі. Деталі операції досі є секретними.

Читайте також: Ми пам'ятаємо уроки Іловайська, де було те ж саме, – прес-офіцер про бої за Авдіївку

За даними слідства, з метою уникнення поразки терористичних організацій керівництво Збройних Сил Росії вирішило вторгнутися в Донецьку область регулярними військами, з одночасними артилерійськими обстрілами українських позицій з Росії.

У ніч з 23 на 24 серпня 2014 року 3500 російських солдатів, 60 танків і стільки ж гармат перетнули українсько-російський кордон. Російські бойові з'єднання були одягнуті як українські підрозділи. Це заборонено Женевською конвенцією.

Враховуючи загрозу вторгнення вздовж усього російсько-українського кордону, Збройні Сили не могли підвести до Іловайська гарнізони для підкріплення.

Унаслідок вторгнення росіян батальйони МВС України "Дніпро-1", "Миротворець", "Світязь", "Херсон", "Івано-Франківськ", Нацгвардії "Донбас" і сили сектору "Б" потрапили в оточення сил, що їх значно переважали.

Керівник АТО Віктор Муженко вирішив домовитися з росіянами про коридор і вивести оточені батальйони. Для цього він зв’язався із заступником начальника Генштабу збройних сил Росії Богдановським. Слідство має докази, що протягом 26-28 серпня між ними відбулося 12 телефонних розмов.

Росіяни гарантували безпечний вихід українцям з оточення за узгодженими маршрутами. Росіяни затягували перемовини, щоби облаштувати вогневі позиції вздовж маршруту руху сил АТО.

29 серпня 2014 року російські військовослужбовці впритул розстріляли з важкого озброєння колони українських військових. Разом із трьома полоненими російськими десантниками загинуло 366 українських воїнів, 429 – отримали поранення, 300 – потрапили у полон. Втрати озброєння і військової техніки сягнули суми 300 мільйонів гривень.

Завершення справи

У прокуратурі не зазначають, коли завершать розслідування. Юридично це має закінчитися процесуальним рішенням з передачею обвинувальних актів до суду. Військова прокуратура обмежилася повідомленням про підозру першому заступнику начальника Генштабу Росії Миколі Богдановському.

Військовий експерт Дмитро Снєгирьов зазначає, що нинішня влада не зацікавлена в справедливих висновках щодо подій в Іловайську. Заява про завершення розслідування і не винесення процесуального рішення є намаганням зняти напругу, адже підходить дата роковин Іловайської трагедії.

Читайте також: Ціна війни: скільки українських бійців загинули через агресію Росії

Експерт Ігор Козій бачить у результатах розслідування прокурорів намагання прикрити російським вторгненням військові прорахунки керівництва АТО.

Іловайська трагедія, збиття транспортного літака ІЛ-76, Лутугинський котел біля Луганська – це одна історія,
– говорить Снєгирьов.

За його словами, ці події стали наслідком ігнорування даних розвідки вищим командуванням України.

Експерти вважають, що розслідування Іловайської трагедії у найближчі роки не завершиться. Справа може зрушитися після зміни політичної і військової еліти в країні.