Зрада не актуальна: Іловайська трагедія у підсумках прокуратури та експертів

Військовий експерт Микола Маломуж здивований результатами розслідування прокуратури. Його збентежила відсутність прокурорської оцінки дій посадовців Міноборони та Генштабу.

У розслідуванні трагедії згадуються помилки керівництва АТО у Іловайську – нерозривно у зв'язці з масовим дезертирством та низькою боєздатністю через діяльність режиму Януковича.

Події Іловайської трагедії за версією слідства

На тлі успішних операцій сил АТО по звільненню Маріуполя та інших міст і селищ Донбасу (з травня по липень 2014 року) керівництво АТО 11 серпня наказало зачистити від терористів місто Іловайськ.

Військові розробили план, що вирішував одразу два завдання. Взяти під контроль Іловайськ і вийти на північні околиці міста Макіївки. Це б дозволило ЗСУ перекрити дорогу до Донецька, відрізавши терористів від постачання. Оточення головного міста бойовиків означало наближення перемоги України на Донбасі. Деталі операції досі є секретними.

Читайте також: Ми пам'ятаємо уроки Іловайська, де було те ж саме, – прес-офіцер про бої за Авдіївку

За даними слідства, з метою уникнення поразки терористичних організацій керівництво Збройних Сил Росії вирішило вторгнутися в Донецьку область регулярними військами, з одночасними артилерійськими обстрілами українських позицій з Росії.

У ніч з 23 на 24 серпня 2014 року 3500 російських солдатів, 60 танків і стільки ж гармат перетнули українсько-російський кордон. Російські бойові з'єднання були одягнуті як українські підрозділи. Це заборонено Женевською конвенцією.

Враховуючи загрозу вторгнення вздовж усього російсько-українського кордону, Збройні Сили не могли підвести до Іловайська гарнізони для підкріплення.

Унаслідок вторгнення росіян батальйони МВС України "Дніпро-1", "Миротворець", "Світязь", "Херсон", "Івано-Франківськ", Нацгвардії "Донбас" і сили сектору "Б" потрапили в оточення сил, що їх значно переважали.

Керівник АТО Віктор Муженко вирішив домовитися з росіянами про коридор і вивести оточені батальйони. Для цього він зв’язався із заступником начальника Генштабу збройних сил Росії Богдановським. Слідство має докази, що протягом 26-28 серпня між ними відбулося 12 телефонних розмов.

Росіяни гарантували безпечний вихід українцям з оточення за узгодженими маршрутами. Росіяни затягували перемовини, щоби облаштувати вогневі позиції вздовж маршруту руху сил АТО.

29 серпня 2014 року російські військовослужбовці впритул розстріляли з важкого озброєння колони українських військових. Разом із трьома полоненими російськими десантниками загинуло 366 українських воїнів, 429 – отримали поранення, 300 – потрапили у полон. Втрати озброєння і військової техніки сягнули суми 300 мільйонів гривень.

Завершення справи

У прокуратурі не зазначають, коли завершать розслідування. Юридично це має закінчитися процесуальним рішенням з передачею обвинувальних актів до суду. Військова прокуратура обмежилася повідомленням про підозру першому заступнику начальника Генштабу Росії Миколі Богдановському.

Військовий експерт Дмитро Снєгирьов зазначає, що нинішня влада не зацікавлена в справедливих висновках щодо подій в Іловайську. Заява про завершення розслідування і не винесення процесуального рішення є намаганням зняти напругу, адже підходить дата роковин Іловайської трагедії.

Читайте також: Ціна війни: скільки українських бійців загинули через агресію Росії

Експерт Ігор Козій бачить у результатах розслідування прокурорів намагання прикрити російським вторгненням військові прорахунки керівництва АТО.

Іловайська трагедія, збиття транспортного літака ІЛ-76, Лутугинський котел біля Луганська – це одна історія– говорить Снєгирьов.

За його словами, ці події стали наслідком ігнорування даних розвідки вищим командуванням України.

Експерти вважають, що розслідування Іловайської трагедії у найближчі роки не завершиться. Справа може зрушитися після зміни політичної і військової еліти в країні.