Уперше в Україні про мольфарів заговорили після виходу повісті Михайла Коцюбинського "Тіні Забутих Предків". Після екранізації Параджанова про карпатських віщунів уже знав кожен. До речі, вірменський режисер перед зйомками також навідався до знаного мольфара Михайла Нечая, аби розвідати секрети гуцулів, а Іван Миколайчук навчився у нього грати на дримбі.
У всі часи їх боялись і водночас цінували, адже вони вміють читати по зірках, заклинають змій і звірів та керують бурями й дощовими хмарами. Найвідомішим є випадок, коли карпатський маг 7 днів проганяв хмари над фестивалем "Червона рута" у 1989 році. Затяжні дощі загрожували поставити хрест на заході, але тоді начальник авіаційної міліції особисто приїхав до мольфара. Всього одна ніч, і сіре небо над Чернівцями перетворилося на блакитну гладь без жодної хмаринки.
Читайте також: Зроблено в Україні. Найгарніший університет в Україні
До віщунів часто звертаються перед виборами чи в час найбільших потрясінь. Передбачили вони й війну на Сході.
Справжнього карпатського мольфара неможливо уявити без чорного кота. Був він і в Михайла Нечая, – Млинцур. Зізнавався, жодні коти, окрім чорних, у нього не приживаються. Бо тварини саме цього кольору допомагають чародійникам і водночас їх захищають.
А щоб поповнити свої сили, на початку весни, як тільки на схилах зійде сніг, мольфари вирушають в одну з печер і протягом 12 днів не покидають її. Під час такої медитації карпатські віщуни змивають із себе негатив, забраний у людей, та набираються сил на весь наступний рік.