Візерунки, що зачарували 600 експертів з 95 країн світу. У 2012 році учасники сесії ЮНЕСКО внесли Петриківський розпис до списку світової нематеріальної спадщини. Зараз цей розпис вважають національним мистецьким брендом.
А от зародився він у селі Петриківка Дніпропетровської області, яке ще у 17 столітті заснував козак Петрик.
популярні відео
Як і в довколишніх регіонах, тут розмальовували побілені хати: над вікнами та біля дверей неодмінно виводили візерунки, а особливу увагу приділяли печі. Згодом розпис поширився на предмети домашнього вжитку: посуд та скрині. Під час І світової війни, колективізації та Голодомору "петриківка" практично зникла.
У наш час візерунки залишились незмінними, от тільки барвники з соків рослин замінили на фарби, а замість стін їх перенесли на папір. Малюють переважно кошачкою - пензликом із шерсті кішок - вона найм'якша. Або ж пальцем, коли зображають грона калини, винограду чи горобини. Старі майстри наполягають - фарбу потрібно наносити так, щоб залишити слід від пальця.
З 2012 року Петриківський розпис як офіційну дисципліну включили до програми середніх і вищих навчальних закладів Дніпропетровської області.
Якщо Ви виявили помилку на цій сторінці, виділіть її та натисніть Ctrl+Enter