Учасники ринку пояснюють, що йдеться не лише про комерційне рішення, а й про питання стійкості інфраструктури в умовах війни й економічного тиску. За словами економіста й експерта телеком-ринку Анатолія Амеліна, український мобільний зв’язок сьогодні демонструє якість, яка часто перевищує показники європейських і навіть американських операторів.

Читайте також Ця доплата буде вдвічі більша: ПФУ затвердив зміни

Український мобільний інтернет і зв'язок – на голову вище європейського і тим більше американського! Серйозно. У Берліні я ловив 4G з перебоями. У центрі міста! У Вашингтоні швидкість іноді змушувала нервово оновлювати сторінку,
– зазначає він.

Водночас ціна на мобільний зв’язок в Україні залишається однією з найнижчих у світі. Станом на початок 2026 року середня вартість тарифів із пакетом мобільного інтернету 20 – 40 ГБ становить близько 7 – 8,5 євро на місяць. Для порівняння: у Німеччині аналогічні послуги коштують 30 – 40 євро, у Франції – близько 20 євро, у Польщі – 10 – 12 євро.

Міжнародні дослідження також підтверджують цю різницю: вартість 1 ГБ мобільного інтернету в Україні становить близько 0,27 долара, тоді як у Німеччині – понад 2 долари, а у Швейцарії – понад 7 доларів. За цим показником Україна входить до десятки країн із найдешевшим мобільним інтернетом у світі.

А втім, низька ціна має і зворотний бік. За останні два роки українські оператори були змушені суттєво інвестувати в енергонезалежність мережі та її відновлення після обстрілів.

Ціна на мобільний звʼязок у різних країнах / Інфографіка з фейсбуку Анатолія Амеліна

Те, що побудували українські оператори за останні два роки, не має аналогів у світі. Ніде. Ні в одній країні(!): 100% базових станцій – з батареями… не менше 25% станцій у кожному регіоні – з генераторами на 72 години,
– пояснює Амелін.

Загалом по ринку мовиться про мільярдні витрати, зокрема на закупівлю тисяч генераторів і сотень тисяч акумуляторів.

Особливими викликами є війна та руйнування інфраструктури. За оцінками міжнародних організацій, в Україні пошкоджено тисячі базових станцій і десятки тисяч кілометрів оптоволоконних мереж, частину з яких доводиться відновлювати неодноразово.

Додатковий тиск створюють макроекономічні фактори: обладнання імпортується, витрати на електроенергію зросли, а дефіцит технічних спеціалістів підвищує витрати на персонал.

За таких умов оператори змушені витрачати значну частину доходів не на розвиток, а просто на підтримку роботи мережі. Частка капітальних інвестицій у доходах сягає майже 40%, тоді як у Європі – 15 – 20%,
– додає експерт.

Середній дохід операторів з одного абонента (ARPU) в Україні залишається критично низьким – близько 3,8 долара на місяць (згідно з фінансовою звітністю компанії Київстар за четвертий квартал 2025 року). Для порівняння: у країнах ЄС цей показник сягає 15 доларів, у США – понад 40 доларів.

За таких умов підвищення тарифів виглядає радше частиною поступового вирівнювання ринку, ніж різким або нетиповим кроком. Експерт вважає, що в середньостроковій перспективі український ринок рухатиметься у бік зближення з європейськими рівнями цін, хоча цей процес буде поступовим.

Таким чином, нинішнє підвищення тарифів – це не лише питання вартості послуг для абонента, а й чинник довгострокової стабільності всієї телеком-інфраструктури країни. В умовах війни мобільна мережа фактично стала елементом критичної інфраструктури, від якої залежить доступ до інформації, фінансових сервісів і базових комунікацій.

Тому, за словами Амеліна, нинішнє підвищення тарифів можна розглядати не лише як зміну ціни, а і як частину ширшого процесу підтримки стійкості телеком-інфраструктури країни.