
Трамп, Сі Цзіньпін і Путін: чи вирішуватимуть долю світу за одним столом? / Фото з телеграм-каналу "Ми переможемо!" / Скриншот 24 Каналу
Можливі домовленості лідерів США, Китаю та Росії вже порівнюють із Ялтинською конференцією 1945 року. Однак є сумніви, що ця зустріч може змінити долю України та перерозподілити вплив у світі.
Політичний доктор філософії Андрій Городницький в ефірі 24 Каналу пояснив, чому говорити про повторення Ялти передчасно, які цілі переслідують Трамп, Цзіньпін та Путін і чому справжнє протистояння розгортається між Вашингтоном і Пекіном.
популярні відео
Чи може зустріч Трампа, Сі та Путіна стати новою Ялтою
Порівняння майбутньої зустрічі Дональда Трампа, Сі Цзіньпіна та Володимира Путіна з Ялтинською конференцією 1945 року виникло не випадково. Тоді керівники США, Великої Британії та СРСР обговорювали післявоєнний устрій світу, зокрема долю Європи. Тепер побоювання пов'язані з тим, що три лідери можуть спробувати домовитися про сфери впливу без участі країн, яких безпосередньо стосуватимуться такі рішення.
Однак Андрій Городницький закликає не перебільшувати можливості учасників майбутнього саміту. На його думку, нинішня ситуація принципово відрізняється від тієї, що склалася наприкінці Другої світової війни.
Поки що ситуація з ялтинською змовою не відповідає дійсності. Вони хочуть розділити наші території, вони хочуть тим чи іншим чином вплинути на це, але вони ж ще не перемогли нас. Ніхто не окупував нас, слава Богу. Тому і ділити не буде що,
За його словами, Росія не має достатньо потужної бази, щоб самостійно нав'язати Україні непоправні рішення. Тому сама участь Путіна в переговорах із керівниками США та Китаю ще не означає, що він має можливість визначати майбутнє інших держав.
Путін хоче повернути собі статус великого гравця
На думку Городницького, для російського диктатора тристоронній формат має передусім символічне значення. Путін прагне опинитися за одним столом із керівниками двох впливових держав і продемонструвати, що Москва нібито залишається одним із центрів світової політики.
Водночас експерт не вважає Росію рівноцінною США та Китаю за потенціалом.
"Я б не називав Росію однією з великих країн. Територіально так, економічно – ні, у військовому плані теж ні. Вона програє за всіма параметрами", – зазначив Городницький.
Він вважає, що Путін фактично має аванс міжнародного визнання, адже його присутність у такому форматі створює враження рівності з Трампом і Сі Цзіньпіном. Однак реальний вплив Росії на світову політику не відповідає образу, який намагається створити Кремль.
Це виглядає як зустріч трьох давніх друзів, які хочуть отримати якихось преференцій. Вони будуть виставляти свої вимоги,
Водночас він не очікує, що саміт стане майданчиком для реального припинення війни в Україні чи Ірані. Кожен із лідерів приїде зі своїми інтересами, а досягти спільного рішення щодо принципових питань буде непросто.
Чому Китаю вигідно підтримувати контрольоване протистояння
Окрему увагу Городницький звернув на позицію Сі Цзіньпіна. На його думку, Пекіну не вигідне остаточне врегулювання всіх міжнародних конфліктів, адже нинішня ситуація дає змогу Китаю маневрувати між різними сторонами та посилювати власні позиції.
Зокрема, це стосується одночасно України, Росії та Тайваню. Китай намагається зберігати вплив на всі ці напрямки, не допускаючи остаточного розв'язання протистоянь на умовах, які йому невигідні.
Будь-хто на місці Сі Цзіньпіна хотів би контрольований рівень протистояння. Сі Цзіньпіну вигідно грати на всі сторони. Він поки що цим і займається,
Експерт наголосив, що Україна також залежить від китайських постачань окремих компонентів, потрібних для різних галузей, зокрема оборонної. Водночас Пекін набагато активніше співпрацює з Росією.
"Без закупівель певної частини компонентів у Китаї Україні було би дуже складно. Ми також непогано співпрацюємо з Китаєм у багатьох напрямках, зокрема у військовому. Вони намагаються це тим чи іншим чином блокувати, але співпрацюють з іншими трішки більше, ніж би нам хотілося", – пояснив він.
За словами Городницького, припинення таких постачань могло б боляче вдарити по українській економіці, оборонній промисловості та ситуації на фронті. Тому український напрямок залишається одним із важелів впливу Пекіна у відносинах із Заходом.
Головне протистояння – між Трампом і Сі Цзіньпіном
На думку експерта, не варто зосереджувати всю увагу лише на взаєминах Трампа та Путіна. Набагато важливішим для майбутнього світового порядку може стати протистояння Сполучених Штатів і Китаю.
Одним із головних питань для Сі Цзіньпіна залишається Тайвань. Пекін прагне не допустити посилення американської присутності на острові та водночас уважно стежить за готовністю Вашингтона втручатися у військові конфлікти.
Після війни в Ірані, за словами Городницького, у США посилилися дискусії щодо спроможності американської армії та готовності країни брати участь у нових бойових діях. Це може бути вигідно Китаю, адже ставить під сумнів те, наскільки рішуче Вашингтон діятиме в разі загострення ситуації навколо Тайваню.
Водночас Сі Цзіньпін не зацікавлений у поступках щодо ядерного озброєння. Трамп, зі свого боку, прагне порушити питання скорочення ядерних арсеналів, однак переконати китайського лідера буде складно.
"Сі відмовлятиметься говорити про ядерне озброєння, а це чи не єдине, з чим їде до нього Трамп, щоб показати свою міць. Але йому це навряд чи вдасться, бо відповідь уже була отримана до того", – зазначив Городницький.
Він також припускає, що Пекін намагатиметься перешкоджати зближенню США з Тайванем, а Трамп може зіткнутися з додатковим тиском усередині власної країни, зокрема з боку Конгресу.
Чи можуть домовленості трьох лідерів зашкодити Україні
Говорячи про можливі ризики для Києва, Городницький назвав одним із найболючіших сценаріїв припинення постачання критично важливих компонентів. Такий крок з боку Китаю міг би позначитися на багатьох українських галузях, зокрема на військовій промисловості.
Водночас експерт вважає, що можливості Трампа тиснути на Україну та її партнерів не безмежні. Йому дедалі складніше реалізовувати побажання Кремля, а сам Путін не має достатньо ресурсів, щоб диктувати умови іншим учасникам міжнародної політики.
Тому, попри символічну вагу зустрічі, Городницький не бачить підстав вважати її новою Ялтинською конференцією. На його переконання, основна інтрига полягатиме не в тому, як Трамп і Путін домовлятимуться про Україну, а в тому, наскільки далеко зайде суперництво Вашингтона та Пекіна.
Що відомо про зустріч Трампа, Сі Цзіньпіна та Путіна
Раніше стало відомо, що тристоронній саміт має відбутися 19 листопада у китайському Шеньчжені на полях зустрічі АТЕС. У Пекіні підтвердили участь трьох лідерів, однак детального порядку денного не оприлюднили.
Передумови цієї зустрічі та різні інтереси її учасників уже аналізували міжнародні медіа. Зокрема, Reuters оцінило цілі Трампа, Сі та Путіна і звернуло увагу на те, що кожен із них має власні очікування від переговорів.
Водночас питання можливої нової Ялти вже порушували й інші аналітики. Політолог Володимир Фесенко пояснював, чому Кремль прагне повторити Ялту та навіщо Путіну потрібна зустріч із керівниками США і Китаю.
Крім того, раніше ми розповідали, чому Сі Цзіньпін не хоче обговорювати Україну під час тристороннього саміту. Позиція китайського лідера свідчить про те, що Пекін не поспішає брати на себе роль посередника у завершенні російсько-української війни.
Повʼязані теми:
Якщо Ви виявили помилку на цій сторінці, виділіть її та натисніть Ctrl+Enter
Коментарі