В Україні обрали усіх членів Вищої ради правосуддя: що про них відомо

Перед з'їздом спікер Руслан Стефанчук заявив, що від призначень залежить успіх судової реформи. Окрім того, це наближає Україну до повноправного членства у ЄС.

Зверніть увагу У Євросоюзі підтвердили, що саміт Україна – ЄС пройде в Києві

Також посли країн G7 наголошували, що з нетерпінням чекають призначення 8 членів Вищої ради правосуддя. Наразі обрали лише 7, ще одного згодом мають дообрати.

Важливо! Влітку 2022 року до Вищої ради правосуддя обрали Романа Маселка та Миколу Мороза.

Кого обрали до Вищої ради правосуддя

Делегати з'їзду суддів обрали 8 членів:

• суддя Господарського суду Донецької області Юлія Бокова;
• суддя Харківського апеляційного суду Алла Котелевець;
• суддя Північного апеляційного господарського суду Ольга Попікова;
• суддя Львівського окружного адмінсуду Олександр Сасевич;
• суддя Верховного Суду Григорій Усик;
• суддя Миколаївського апеляційного суду Тетяна Бондаренко;
• суддя Херсонського окружного адміністративного суду Олена Ковбій,
• суддя Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду Сергій Бурлаков.

З'їзд суддів обрав 8 з 8 членів Вищої ради правосуддя! Дуже важливий крок у процесі судової реформи, розпочатої нашим Президентом,
– повідомили у "Слузі народу".

Новообрані судді до ВРП / Колаж Центру протидії корупції

Судді Бондаренко та Ковбій вже склали присягу члена Вищої ради правосуддя / Фото пресслужби ВРП

Що відомо про кожного зі суддів

Юлія Бокова

Відомо, що ця суддя у деклараціях не вказала усе нерухоме майно, яким володіє її сім'я. В паперовій та електронній деклараціях за 2015 рік вона вказала різні відомості про розмір доходу. Згідно з першою, її сім'я того року дохід не отримувала, а згідно з другою – отримала 15 976 грн соціальних виплат.

Суддя Бокова, її донька та батьки часто відвідували тимчасово окупований Крим після березня 2014 року. Вона та її близькі родичі володіють майном на тимчасово окупованій території,
– пишуть у Центрі протидії корупції.

Окрім того, ймовірно, суддя має зв'язки зі співзасновником Партії Регіонів Юхимом Звягільським. Суддя з 1997 до 2012 року вона очолювала юридичний відділ шахти цього регіонала.

Алла Котелевець

Експерти зазначають, що у 2012 році до Вищої ради юстиції надходили рекомендації щодо звільнення з посади Котелевець. Власне, у березні 2010 року під час розгляду справи про ДТП суддя безпідставно не врахувала результати судової експертизи, а потім прийняла рішення про зменшення компенсації потерпілому. Порушення Котелевець були достатньо серйозними, аби її звільнили
‍
Окрім того, у декларації за 2015 рік вона не вказала, що 5 травня 2007 року її чоловік почав володіти авто Chevrolet Aveo. Ця інформація у декларації з'явилась лише у 2015 році. Зауважмо, що це не єдиний такий інцидент.

Ольга Попікова

Аналітики зазначають, що суддя, ймовірно, толерувала порушення закону – себто втручання в автоматизований розподіл справ Вищого господарського суду. З 2011 до 2018 рік вона працювала у цій установі. Слідство виявило понад 10 000 випадків втручань в автоматизовану систему. Про них, очевидно, знала Попікова.

‍Водночас  в деклараціях за 2010 – 2013 роки суддя не задекларувала жодного об'єкта нерухомості, хоча у 2015 році написала, що з 2003 – користується квартирою площею 80,02 у Києві. Її власником є батько Попікової.

Також згодом траплялися інші випадки вказування цією суддею у декларації інформації, що не відповідає дійсності.

Олександр Сасевич

У 2018 році чотири нових члени ВРП стали відомими ще напередодні їхнього обрання, оскільки судді, серед яких був Сасевич, напередодні про все домовились.

Мав проблеми цей суддя також з деклараціями. Скажімо, у 2015 році дружина Сасевича вказала, що з 2013 року володіє земельною ділянкою площею у понад 1 000 квадратних метрів. Хоча у паперових деклараціях інформація про це довгий час була відсутня.

Окрім того, у деклараціях за 2020 – 2021 роки він не зазначав вартість майна, яке перебуває у його власності, зокрема:

• вартість земельної ділянки площею у 2 500 квадратних метрів у Волинській області;
• квартири площею у 71,3 квадрата у Львові;
• квартири площею у 93 квадрати у Львові;
• 39 паркомісць площею у 14 квадратних метрів;
• 28 паркомісць площею у 13,4 квадратних метрів;
• комори площею у 5,1 квадратних метрів.

Григорій Усик

Відомо, що у 2009 році суддя придбав 2 земельні ділянки у селі Гнідин Бориспільського району площею 14 соток за 117 000 гривень. У квітні 2009 середня ринкова ціна на сотку землі у цьому районі була у 4 рази вище ніж та, за яку придбав суддя.
‍
Загальні доходи судді за 2000 – 2015 роки без вирахування податків становлять 1 206 167 гривень. У 2009 році він придбав майно вартістю у 541 000 гривень та згодом збудував будинок за 1 185 000 грн. Тобто витрати судді значно перевищують його доходи.

Тетяна Бондаренко

Суддею Бондаренко працює вже 28 років. Починала роботу з посади юрисконсульта в 1978 році. У 1995 році стала суддею районного суду.

Не приховує, що її брат живе у Росії. За даними аналітиків, сестра періодично здійснює туди поїздки. Під час марафону для кандидатів до складу Вищої ради правосуддя заявила: "Я не відвідувала Росію. Так, у мене дійсно проживає брат у місті Новосибірськ. Але він проживає там з часів радянського союзу. Він закінчив інститут цивільної авіації у Києві й був направлений на роботу в Якутську РСР. І лишився там, і проживає до теперішнього дня там. Ця ситуація не впливає на мене. З братом я спілкувалася один раз, коли почалася агресія, і більше не спілкувалася". 

За даними фундації DEJURE, ЦПК та Автомайдану вона має авто Lexus RX200T 2015 року, який начебто купила за 750 тисяч гривень, що надто мало для такого авто, згодом купила ще один Lexus ES 300H 2015 року випуску за 420 тисяч гривень, що також не відповідає ринковій ціні. Окрім того, Тетяна Бондаренко:

• вказала право користування будинком на 114 квадратів у Миколаєві, проте не вказала право власності чи користування на земельну ділянку, на якій перебуває дім;
• у 2021 році приховала факти адміністративних правопорушень під час керування авто;
• у 2017 році ухвалювала рішення в Миколаєві, перебуваючи на навчанні суддів в Одесі. 

Окрім того, донька Бондаренко Катерина Невзорова, за даними YouControl, є власницею 45 об'єктів нерухомості. 

Олена Ковбій 

Працює суддею 13,5 років. Після здобуття освіти працювала в управлінні юстиції. У лютому 2022 року була мобілізована, виїхала з окупованого Херсона та вступила у Вінницьку тероборону. 

За даними аналітиків фундації DEJURE, ЦПК та Автомайдану, суддя:

• ухвалила 50 рішень під час відпустки чи навчання;
• має брата, який живе в Росії та працює гендиректором ТОВ "ИТЕК Транс", що займається вантажними залізничними перевезеннями;
• ухвалила резонансне рішення, яким скасувала рішення Херсонської міської ради про надання зоні зелених насаджень статусу скверу та його найменування та перейменування вулиці Лютеранської у вулицю Катерини Гандзюк.

Сергій Бурлаков

Суддею Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду Сергій Бурлаков працює з травня 2019 року. Під час своєї роботи він брав участь з доповіддю від України у засіданні Економічного комітету ООН з питань:

• доступу громадськості до правосуддя у справах про захист навколишнього природного середовища, 
• захисту екологічних прав людини,
• застосування Орхуської конвенції.

Зазначимо, що, за даними журналістського розслідування, він був тісно пов'язаний із родиною бізнесмена Олександра Фельдмана, який у парламенті 9-го скликання був членом фракції вже забороненої партії ОПЗЖ.

Також відомо, що і суддя, і його родичі відвідували Росію після початку її агресії у 2014 році, тобто після анексії Криму та окупації Росією частини українських територій.

Бурлаков працює суддею Касаційного цивільного суду, який незмінно очолює Борис Гулько. За нашою інформацією, саме на Бурлакова робить ставку Гулько та суддівська група, яку він представляє. Зважаючи на те, що йдеться про суди загальної юрисдикції, які є найчисельнішими та матимуть найбільше представництво на з'їзді, посада члена ВРП Бурлакову забезпечена,
– зазначається у розслідуванні. 

Журналістам вдалося виявити й розбіжність в майнових деклараціях судді.

ВРП припинила повноваження напередодні повномасштабного вторгнення

Свої повноваження Вища рада правосуддя припинила 22 лютого 2022 року. Рішення ухвалили через дії Етичної ради.

10 членів Вищої ради правосуддя достроково склали повноваження за власним бажанням. Позиція членів ВРП щодо того, що повноваження Етичної ради не мають конституційної основи,
– мовилося у повідомленні.

Влітку 2022 року Володимир Зеленський розпорядився провести конкурс до Вищої ради правосуддя.