Подивившись на відсотки, на орієнтовні сьогоднішні рейтинги політичних партій, ми чітко побачимо, що при наявності своєї колишньої ядерної бази електорату, що значною мірою загубилася на окупованих територіях і не може голосувати на виборах, вчорашні регіонали і усі так звані "ватні сили" і досі б мали цілком реальну можливість перемогти на загальнонаціональних українських виборах. Як на парламентських, так і на президентських.
Читайте також: Порошенко назвав дату проведення наступних виборів в Україні
За три з половиною гарячої фази інформаційної війни ми аніскільки не переважили шальки терезів у свій бік навіть на територіях, які вдалося зберегти. Тобто, на тих територіях, де повинні були б мати повне інформаційне домінування. На тих, які прийнято тепер називати "підконтрольними".
Але позиції "ватних сил" у Харкові, Одесі, на збереженій частині Донбасу, навіть у Полтаві та багатьох інших місцях залишаються стабільно стійкими і сильними. Ці регіони були і досі є повністю "підконтрольними". Але підконтрольними місцевим елітам. "Ватним" елітам.
Причому замість намагань хоч трошки змінити картину, принаймні спробувати розпочати боротьбу за людські голоси, наші так звані демократичні сили продовжують розвивати протиставлення і сприяти розриву електоральної карти країни. Змушувати і надалі гостро обирати між двома протилежностями. Вигравати не за рахунок голосів "проти" своїх опонентів, а не "за" себе.
Раніше, при наявності достатньої бази голосів та мільйонів ядерного електорату на нині окупованих територіях, протиставлення і розколювання української електоральної карти на "за" і "проти" було улюбленою політичною стратегію регіоналів. І ми всі добре пам'ятаємо, до чого це врешті-решт призвело.
Читайте також: Дочасні вибори і недоторканність: який сценарій розігрують українські політики?