• укр
  • рус
Архів
Курси валют
youtube @24
Loading...
google @24
vkontakte @24
RSS СТРІЧКА
Загальний RSS

Топ новини

Відео новини

Дивись онлайн онлайн
укр
Для можливості перегляду онлайну потрібно встановити Adobe Flash

Екологічна революція: зрозуміло про суть нових екозаконів

Закони проти екологічного забруднення
Закони проти екологічного забруднення / ukrpryroda.org

4 жовтня Верховна Рада прийняла три закони, які регулюватимуть екологічну сферу України. Що регламентують ці законодавчі акти і які наслідки матимуть для українців — журналісти сайту "24" запитали у екологів.

Українські ЗМІ навіть назвали 4 жовтня "днем довкілля у парламенті": те, що нардепи проголосували одразу за три законопроекти, що потрібні нашій державі, за словами екологів, вже років 10, стало певною несподіванкою. Це проекти законів "Про оцінку впливу на довкілля" (2009 а-д), "Про стратегічну екологічну оцінку" (3259) та "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо впровадження інтегрованих підходів в управління водними ресурсами за басейновим принципом" (3603).

Навіщо їх прийняли

Як пояснила у коментарі сайту "24" виконавчий директор міжнародної благодійної організації "Екологія. Право. Людина" Олена Кравченко, закони України про оцінку впливу на довкілля, про стратегічну екологічну оцінку і басейновий принцип – це три сучасні закони, що впроваджують європейські стандарти, і окрім вирішення низки проблем наближають нас до виконання умов Угоди про асоціацію України і ЄС, де є величезний додаток з 29 директив. І з моменту Революції Гідності до 4 жовтня цього року жодного закону про охорону довкілля прийнято не було. До Революції Гідності відбувалося "переписання" екологічного законодавства, і воно ставало максимально "беззубим", вигідним для ведення тіньового бізнесу.

У нас був закон про екологічну експертизу, який "завдяки" Януковичу практично знищили. Тому екологічна експертиза зараз не працює. Її знищив закон про містобудівну діяльність, інші. У нас зараз у сфері захисту довкілля від промисловості чи інших технічних облаштувань величезна дірка,
– підтвердив слова колеги директор Київського еколого-культурного центру Володимир Борейко.

Було два шляхи, уточнив еколог: знову вибудовувати закон про екологічну експертизу, або зробити системний і базовий закон. Пішли другим шляхом.

В чому суть екозаконів

Володимир Борейко вважає, що новий закон про оцінку впливу на довкілля вийшов навіть кращим, ефективнішим, ніж минулий закон про експертизу.

Там дуже багато різних промислових об'єктів, які раніше не потрапляли у список екологічної експертизи. Щоб щось починати будувати чи розміщувати якісь забруднюючі підприємства, чи навіть проводити санітарні рубки, про які зараз іде потужна кампанія завдяки ЗМІ, треба дати інформацію – який буде екологічний вплив. Якщо цей вплив буде великим, то така діяльність буде заборонена і неможлива. Раніше у нас такого не було. Навіть масові санітарні рубки проводились без оцінки наслідків. Не кажучи вже про вплив різних автостоянок, птахофабрик, промислових об'єктів, які будувалися без врахування екологічних вимог,
– пояснив він.

Олена Кравченко описала суть прийнятих законів ще глобальніше: на її думку – це екологічна революція в нашій країні.

Ці закони – це перші кроки у забезпеченні екологічної безпеки як частини національної безпеки. Вони збалансовують інтереси довкілля, бізнесу і громадянського суспільства. Це ті закони, які допоможуть нам перетворитися з двієчників у низці екологічних конвенцій, міжнародних угод, де ми під санкціями, виконати умови низки комітетів з дотримання екологічних конвенцій і стати відмінниками,
– зауважила вона.

Крім того, ці закони створять прозорі процедури для бізнесу. Це перші кроки, яких вимагало і чекало від нас енергетичне співтовариство, і де нас теж чекали б жорсткі санкції, якби не було прийнято, зокрема, закон про оцінку впливу на довкілля. Ці закони, на думку Кравченко, можна порівняти хіба що з серединою 90-х років, коли відбувалося становлення природоохоронного законодавства нової незалежної України.

Якщо говорити про суть третього закону – щодо управління водними ресурсами за басейновим принципом – то його суть в зміні підходу до управління цими ресурсами: досі він був принципом області. Наприклад, Десна має басейн у Київській і Чернігівські області.

По нормативу з річки можна брати, умовно, мільйон кубометрів води, з усієї річки. Але по факту, при обласному принципу, Київська область бере мільйон, і Чернігівська – мільйон. Кожне водне господарство затверджує це у себе, і між ними немає консультацій чи комплексного підходу. Якщо щось робити у системі водного господарства – то треба це робити від початку річки до її кінця. Тому був запропонований підхід по басейному принципу. При такому підході – одні беруть половину, іншу – другу половину з того мільйона,
– пояснив Борейко.

Нові органи при цьому створені не будуть, переконує експерт. Є водне господарство, і тепер воно просто не матиме двох керівників – у Київській області і в Чернігівській – а буде один, який може перебувати або в Києві, або в Чернігові.

Що треба, щоб закони запрацювали

Буде проведена величезна робота над пакетом нормативних і підзаконних актів. Також має бути виконана величезна робота міністерства щодо навчання держслужбовців, громадськості, бізнесу.

Це тільки перші кроки. Закінчиться наша ейфорія з екологічним проривом, ми закатаємо рукави і спільно з експертами, спеціалістами з Європейського союзу, природоохоронного руху будемо працювати далі,
– сказала Олена Кравченко.

На запитання – чи є надія, що ці закони таки запрацюють як треба (бо українці знають приклади хороших законодавчих ініціатив, які так і не запрацювали), експерт відповіла: якщо так само злагоджено працюватиме команда, яка представляла різні зацікавлені сторони – бізнес, громадськість, центральні виконавчі органи, парламент – то впровадження може пройти максимально безболісно, з користю для довкілля, громадськості і бізнесу.

Володимир Борейко нагадав, що Україна по ракових і легеневих захворюваннях займає перше місце в світі.

Тут не до жиру. Нас і так меншає на мільйони. А тут ще й екологія. Тому і сперечатися немає про що. Конституція каже прямо: головна цінність – життя людини. Не гроші і не бізнес,
— акцентував він.

Коли закони запрацюють

Олена Кравченко пояснила, що для адекватної роботи нових законів буде внесена певна кількість змін в низку діючих нормативних актів. 6 місяців є на внесення цих змін і на підготовку пакету підзаконних актів, щоб закон, зокрема, про оцінку впливу на довкілля, запрацював. Крім того, мінімум півроку також потрібні інтенсивні тренінги для зацікавлених сторін – громадськості, бізнесу і держслужбовців, по навчанню користуватися цими законами.

Чисте атмосферне повітря і питна вода завтра не з'являться. Завтра ми не задихаємо максимально чистим повітрям. Але ці перші кроки допоможуть налагодити систему екологічної безпеки. Відчутні результати будуть через декілька років. Але без перших кроків цих результатів не було б,
– підсумувала еколог.

Читайте також: Електроенергія як товар: що обіцяє закон про ринок електричної енергії

Джерело: 24 Канал
Якщо Ви виявили помилку на цій сторінці, виділіть її та натисніть Ctrl+Enter

powered by lun.ua
СЛУХАЙ ON AIR
РАДІО 24 Радіо 24
ЧИТАЧІ РЕКОМЕНДУЮТЬ
Більше новин
Новини інших ЗМІ
При цитуванні і використанні будь-яких матеріалів в Інтернеті відкриті для пошукових систем гіперпосилання
не нижче першого абзацу на Телеканал новини «24» — обов’язкові.
Цитування і використання матеріалів у оффлайн-медіа, Мобільних додатках, SmartTV можливе лише з письмової згоди Телеканалу новин «24».
Матеріали з маркуванням «Реклама» публікуються на правах реклами.
Усі права захищені. © 2005—2015, ПрАТ «Телерадіокомпанія “Люкс”», Телеканал новин «24»
Залиште відгук