Утім дітище Миколаївського суднобудівного почувалося вільно не лише у водній стихії. В ангарі крейсера могло розташуватися десяток гвинтокрилів та ще стільки ж літаків, які спеціальними підйомниками виводили на поверхню.
Довжина злітної палуби становила 189 метрів, але її не використовували для розгону. Як-38 здіймались у повітря вертикально. Виявивши підозрілий об’єкт, льотчики вирушали у заданому напрямку, аби зібрати для капітана більше інформації.
Вище партійне керівництво було задоволене. "Київ" чудово виконував поставлені завдання і своїм виглядом гордо демонстрував перед НАТО міць радянського флоту.
Авіанонсний крейсер усього 3 роки плавав наодинці. У 1978 році той же Миколаївський суднобудівний передав флоту ще одну копію "Києва" з невеликими доопрацюваннями. Новий авіаносець отримав назву "Мінськ".
Читайте також: ІСМ – харківська компанія, що вивела український кастомайзинг на міжнародний рівень
Наступного року обидва красені вирушили в Середземне море на спільні навчання, які стали одними з найбільш пам’ятних в історії радянського флоту. Опісля кожен розійшовся своїм маршрутом. "Київ" попрямував у холодні акваторії Північного моря. А "Мінськ" – до берегів Індії, В’єтнаму, був на бойовій службі в Південно-Китайському морі. Ось тут він і пригледівся китайцям.
Після розпаду Союзу, коли тривало перекроювання країн та армій, знайшлося чимало охочих використати цей час для відвертих афер. У 91 році крейсер "Мінськ", який проплавав всього якихось 13 років поставили в бухту на відстій, у 94 оголосили металобрухтом, а ще за рік продали фірмі з Південної Кореї за 4,5 мільйони доларів. Ті ж, звісно, нічого не пиляли, а перепродали китайцям. Останні ж перетворили авіаносець на розважальний комплекс.
Така ж доля спіткає і "Київ". Крейсер, над яким працювало 300 підприємств, який зібрав у собі інженерні новинки і коштував країні гігантського бюджету, продали за 8,5 мільйонів доларів. Його теж ніхто не планував переплавляти. Натомість зробили готель. Уже можна було ставити крапку, але в цій історії ще продовження.
Читайте також: "Козак-2" – єдиний український бронеавтомобіль, що пройшов процедуру дослідного підриву
У 85 наш Миколаївський завод приступив до будівництва третього авіаносного крейсера "Рига", пізніше перейменованого на "Варяг". У 92 році вже плавуче судно, яке зрештою й технічно було готове на 67 % , законсервували і в 98-му продали в Китай за 20 мільйонів доларів. Цього разу покупці обіцяли перетворити крейсер на казино, а вже у 2011 стало відомо, що КНР добудувала та завершила модернізацію українського "Варяга" та готова представити свій перший авіаносець.
Восени 2012 року "Ляонін", таку назву тепер він носить, пройшов урочисту церемонію прийняття до флоту. Китайці настільки пишалися цим, що навіть зняли патріотичний ролик. У листопаді китайський винищувач успішно сів на палубу "Ляонін", тож КНР офіційно приєдналася до клубу країн з корабельною авіацією. України, яка й створювали ці авіаносці, у цьому списку немає.