Архів
Курси валют
youtube @24
Loading...
google @24
RSS СТРІЧКА
Загальний RSS

Топ новини

Відео новини

Реалії боротьби з корупцією: кого, за що і коли каратимуть?

19:00, 23 листопада 2015 13289 Читать новость на русском
Боротьба з корупцією
Боротьба з корупцією / Телеканал новин "24"

Антикорупційну реформу називають найочікуванішою для українців. У чому вона полягає, як відбувається і що змінить у житті українців, — з'ясували журналісти сайту "24".

63% українців вважають антикорупційну реформу найнагальнішою. Такі дані соціологічного дослідження Фонду "Демократичні ініціативи імені Ілька Кучеріва".

Певні зміни у країні бачимо вже зараз. За останні 12 місяців запрацювала нова поліція, Президент України підписав закон про люстрацію, було створено Антикорупційне бюро. Однак хабарництво поки що нікуди не ділось. 40% українців зізнались, що протягом останніх 12-ти місяців були змушені давати різного роду хабарі.

До того ж, не маємо жодного прикладу, коли б хоч одного знаного хабарника чи корупціонера було покарано законом.

Журналісти сайту "24" з'ясували в активістів антикорупційної боротьби — на якому етапі процес? Про потреби реформи і перешкоди на шляху до подолання корупції розповів виконавчий директор Transparency International Україна Олексій Хмара.

Завдання антикорупції

Головне завдання антикорупційної реформи — зробити максимально прозорою діяльність влади. У першу чергу — мають бути відкриті реєстри і бази даних. Зараз у нас відкрилися реєстри нерухомості, землі. Законодавчо вже відкритий реєстр власності на автомобілі, щоправда, технічно він ще не працює, але до кінця року запрацює. Також відкритим став реєстр кінцевих власників бізнесу. Загалом відкрито близько 10 різних реєстрів і баз даних.

Завдяки цьому починається "революція". Наприклад, ідемо по місту, дорогу перегородила величезна дорога автівка-джип. Дивимося на його номери, заходимо в реєстр, дізнаємось, чия це машина. Якщо чиновника — в іншому реєстрі дивимося його декларацію. Якщо згідно з нею він досить бідно живе, цікавимося – чи є він серед кінцевих власників якогось бізнесу. Якщо цей момент біографії ніде не відображений — починаються проблеми у такої людини. Ми звертаємося до правоохоронних органів, і кажемо, що на підставі відкритих даних просимо розібратись із корупціонером. За такою схемою змінювати країну можуть не лише активісти чи журналісти, а й кожен свідомий українець.

Кримінальна відповідальність за корупцію

Основний інструмент боротьби з корупціонерами — криміналізація відповідальності. Два роки назад не було жодної відповідальності за брехню у декларації. У цьому році з'явився штраф у розмірі 850 гривень. Починаючи з 2016 року покарання за неправдиву інформацію у декларації — два роки тюрми.

Зараз вже можна помітити, що багато з декларантів почали "уточнювати" свої дані. Причина проста — якщо раптом у наступному році виявиться велика невідповідність між статками і декларацією, новостворені антикорупційні органи почнуть питати – а де взяв? А крім покарання у вигляді позбавлення волі на 2 роки за брехливу декларацію, є ще стаття у кримінальному кодексі — незаконне збагачення. Передбачене за нього покарання – мінімум три роки тюрми, а також — конфіскація всього майна, походження якого чиновник не може пояснити.

Антикорупційні інституції

Щоб карати корупціонерів — потрібні правоохоронні органи. А поки у нас тотальна корупція і у правоохоронних органах. Вони страшенно не хочуть щось робити по закону. Щоб розбити це порочне коло, вирішено створити ряд принципово нових антикорупційних конституцій, кожна з яких відповідатиме за свій напрям.

Найбільша проблема — високопосадові корупціонери: міністри, судді, прокурори, колишні президенти. Максимум, чим вони розплачуються за корупцію — штраф. Причому, чим більша корупція — тим менший штраф. Щоб "виводити на чисту воду" найвищих чиновників створено Антикорупційне бюро. Багато дискусій точилося навколо особи керівника цього бюро. Однак його обрали, і активісти вважають, що обрали досить прозоро.

Також відібрали вже 70 антикорупційних детективів. Обирала півроку конкурсна комісія, куди входили і громадські представники. Заявки подали 2400 кандидатів. Відбір проводився у декілька етапів: аналіз документів, співбесіда, комп'ютерний тест на оцінку знань законодавства, тест на оцінку здібностей, поліграф, перевірка статків і підозр на корупцію. Зараз ці 70 фахівців пройшли спеціальне навчання в Україні і за кордоном. Для повноцінної робити їм зараз не вистачає технічного обладнання.

Читайте також: Хто такі антикорупційні детективи і для чого вони Україні

До того ж, за кримінально-процесуальним кодексом слідство не може здійснюватись без контролю з боку прокуратури. Але оскільки прокуратура корумпована, то довірити їй стежити за не корумпованими органом, що стежить за корупціонером — нерозумно. Тому вирішено створити незалежну антикорупційну прокуратуру, яка займатиметься тільки контролем за антикорупційною діяльністю.

"Чисто не там, де прибирають…"

Виловлювати корупціонерів після того, як вони з'явились — малоефективно. Потрібен комплекс заходів, направлених на упередження корупційних діянь. Для цього створюють Агентство із запобігання корупції. Його мета — не давати взагалі можливостей, щоб стати корупціонером.

Перша функція цього агентства — стежити за деклараціями про доходи. За різними даними в Україні від 700 до 900 тисяч чиновників, і для перевірки їхніх декларацій знадобилась би ще окрема "армія" перевіряючих. Тому, щоб полегшити цю роботу, з наступного року (попередньо — з липня) всі чиновники подаватимуть декларацію онлайн. Тобто, заходитимуть на спеціальний ресурс, заповнюватимуть всі поля, а далі система автоматично перевірятиме дані, бо матиме доступ до всіх реєстрів. Якщо система виявлятиме якесь неспівпадіння, їх будуть з'ясовувати вже працівники агентства. І або чиновник пояснить, звідки "зайві" кошти чи майно, або відповідатиме перед законом. Причому стосується це абсолютно всіх чиновників — починаючи від міністра і закінчуючи сільським головою.

Друга функція цього агентства — врегулювання конфлікту інтересів. Часто міські ради, їхні комісії чи окремі чиновники приймають рішення не в інтересах громади, а в інтересах певних осіб. Наприклад, коли міська рада під тиском голови чи секретаря ради приймає рішення про передачу в оренду землі синові чи братові цього ж мера або секретаря. І таких рішень по Україні — четверть від усіх, і вони ніби навіть законні. Але це конфлікт інтересів. Агентство отримало право вирішувати такі конфлікти, з'ясовувати, чи є там тиск, незаконні рішення тощо, і зупиняти такі рішення і домагатися їх скасування через спеціальну судову процедуру.

Ще один пункт роботи агентства — перевіряти діюче законодавство на предмет присутності у ньому якихось "лазівок". Не секрет, що половина схем, де крадуть мільярди, законні, тобто — просто написані так, що можна повернути, як зручно.

Також громадяни отримають можливості для впливу і контролю за антикорупційною діяльністю. Зокрема — функція контролю фінансів політичних партій. Як один з інструментів — вже підписаний закон про державне фінансування партій. Згідно з ним, щоб претендувати на ці кошти, партії мають відповідати ряду складних умов: навести порядок у фінансах, мати можливість публічного звітування про їх витрати, мати розподіл між функціями ухвалення рішень і контролю рішень тощо. Однак, це не значить, що весь український бюджет тепер віддадуть партіям. За попередніми підрахунками, сума грошей для фінансування усіх партій становитиме близько 500 мільйонів гривень на рік.

Де "буксує"?

Проблеми є по всіх напрямках роботи. Зокрема, кадастрові реєстри вдалося "розсекретити" досить швидко і просто. Натомість Міністерство внутрішніх справ на чолі з міністром Арсеном Аваковим дуже неохоче відкривали реєстр автомобілів. Причина проста: високі міліцейські чини перші ж не зможуть пояснити, звідки у них при досить скромних зарплатах автомобілі вартістю у сотні тисяч гривень? Пояснюють складність відкриття цих баз тим, що не зможуть забезпечити доступ аж такому великому колу людей. Звучить смішно, якщо згадати, що успішно працює ряд відкритих баз, тобто — технології є.

Для криміналізації не вистачає прийняття деяких технічних законів. Зокрема — залишається до кінця не прописаним механізм управління конфіскованим і арештованим майном. Тому виникла потреба створення спеціальної інституції, яка б цим управляла. І в принципі, Верховна Рада ухвалила у першому читанні законопроект "Про Національне агентство України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів". Але його спотворили, і сенсу в такій інституції майже немає, — каже Олексій Хмара. Тут теж все просто — створення прозорої структури, яка дійсно управлятиме майном, унеможливить будь-які способи "підзаробити" на його продажу. Тому і в цьому питанні виникає спротив діючої системи.

Громадські активісти, журналісти, і міжнародна спільнота "з боєм" відстояли прийняття антикорупційного законодавства. Вдалося у прозорий спосіб вибрати керівника Антикорупційного бюро. Далі виникло нібито технічне питання формування антикорупційної прокуратури. І тут знову буксування. Усі ж розуміють, що той, хто контролюватиме антикорупційну прокуратуру, яка контролюватиме антикорупційне бюро, власне, впливатиме на всю антикорупційну систему. Тому і почалися "танці" довкола питання призначення, якщо не "свого" керівника антикорупційної прокуратури, то хоча б такого, яким можна маніпулювати. За словами пана Олексія, активісти поки що відбивають нав'язування одіозних персон, так само як і безвольних керівників, бо це так само небезпечно.

Ціна антикорупції

Фінансування для нових антикорупційних інституцій на цей рік вистачає. Гроші виділені. Але агентство по превенції корупції мало б запуститися ще в літку, а по факту запуститься в кінці року, а це значить, що освоїти виділені кошти просто не встигнуть.

За попередніми підрахунками, для потреб Антикорупційного бюро, щоб повноцінно запустити його в роботу, потрібно 800 мільйонів гривень. Детективам для роботи потрібне обладнання, програмне забезпечення, озброєння тощо. А кошти на нього вже у наступному році виділяти не хочуть з бюджету. Тільки на зарплати. Виручають міжнародні інституції, які і виділяють фінансування. Однак те, що Україна не хоче фінансувати свої ж антикорупційні органи, виглядає, як мінімум, дивно.

Як долати хабарництво у медицині і освіті

Боротися з брехливими деклараціями і незаконними статками чиновників потрібно. Але існує також масова проблема хабарництва на нижчих рівнях влади, а особливо — у медичній і освітній сферах.

Тут сама тільки антикорупційна реформа не справиться. Потрібно також міняти підхід до медичної системи України. Зокрема, перевести незаконні хабарі у законні: зробити медицину не безкоштовною, а страховою, наприклад. Але для цього потрібно міняти Конституцію, в якій у нас задекларована безкоштовна медицина.

У сфері освіти ситуацію могли б дещо виправити офіційні благодійні фонди, куди батьки і спонсори могли б прозоро надавати кошти і так само прозоро відслідковувати — на які потреби ці гроші витрачаються.

Втім, ці кроки поки що на стадії обговорення.

Не престижна держробота

Борці з корупцією впевнені, що систему треба міняти і навіть ламати. Потрібно зробити все, щоб на держслужбі неможливо було красти. Так само — щоб не цікаво стало йти в політику заради наживи. Звичайно, якщо цієї мети вдасться досягти, то отримаємо відтік бажаючих іти працювати в держструктури. Там залишаться пенсіонери і невибагливі, неактивні люди.

Але цю проблему вже мають вирішувати держуправлінці, і ті, хто займається адміністративною реформою.

Коли ми позбудемося корупції?

На повну система боротьби з корупцією не запрацює найближчим часом. Олексій Хмара припустив, що навіть за три роки навряд чи процес вийде на потужні рейки. Адже це саме процес, а не дія. А якщо його зумисне гальмують, то добитися результатів не так просто. Значно простіше, швидше і ефективніше процес би просувався, якби хоч один з найвищих державних керівників – прем’єр-міністр, президент, голова парламенту, взяв на себе відповідальність за проведення реформи, чітко її контролював і сприяв. Натомість вони обмежуються популістськими заявами.

Втім, долучитися до справи, як це не банально звучить, можуть і навіть мусять усі. Як мінімум — не закривати очі на корупційні дії, які бачите, і не брати у них участі, звичайно.

Якщо Ви виявили помилку на цій сторінці, виділіть її та натисніть Ctrl+Enter
powered by lun.ua
Коментарі
СЛУХАЙ ON AIR
РАДІО МАКСИМУМ Радіо Максимум
ЧИТАЧІ РЕКОМЕНДУЮТЬ
Більше новин
Новини інших ЗМІ
При цитуванні і використанні будь-яких матеріалів в Інтернеті відкриті для пошукових систем гіперпосилання
не нижче першого абзацу на Телеканал новини «24» — обов’язкові.
Цитування і використання матеріалів у оффлайн-медіа, Мобільних додатках, SmartTV можливе лише з письмової згоди Телеканалу новин «24».
Матеріали з маркуванням «Реклама» публікуються на правах реклами.
Усі права захищені. © 2005—2017, ПрАТ «Телерадіокомпанія “Люкс”», Телеканал новин «24»
Залиште відгук