• укр
  • рус
Архів
Курси валют
+12°
+22° +22°
  • завтра
    +22° / +14°
  • п’ятниця
    +22° / +14°
  • субота
    +22° / +14°
youtube @24
Loading...
google @24
vkontakte @24
RSS СТРІЧКА
Загальний RSS

Топ новини

Відео новини

Дивись онлайн онлайн
укр
Для можливості перегляду онлайну потрібно встановити Adobe Flash

Усім по енергомодернізації: закон і труднощі

Енергоефективність
Енергоефективність / aea.org.ua

Українські законодавці розробили механізм , завдяки якому можна залучати інвесторів для енергомодернізації об'єктів державної і комунальної власності. Цього року до нього вже напрацювали зміни, аби ще більше полегшити процедуру для учасників. Але благий у всіх розуміннях намір стикнувся з суворими законами методології.

У травні 2015 року парламент прийняв Закон України "Про запровадження нових інвестиційних можливостей, гарантування прав та законних інтересів суб'єктів підприємницької діяльності для проведення масштабної енергомодернізації". У квітні 2016 з'явився законопроект 4549, який передбачає внесення певних змін до вищевказаного закону в частині механізму закупівлі енергосервісу.

Закон має на меті, зокрема, створити умови для залучення масштабних інвестицій, гарантування прав та законних інтересів суб’єктів підприємницької діяльності. Тобто фактично це "інструкція" для залучення коштів приватного інвестора, щоб він провів енергоефективні заходи на об’єктах (будівлях) державної і комунальної власності, завдяки чому відбудеться економія коштів на оплату енергопослуг, за рахунок чого кошти будуть повернуті інвестору.

Закон є, дії – немає

Як пояснив у коментарі сайту "24" аналітик громадської організації "Публічний аудит" Андрій Вігірінський, на сьогодні цей закон не працює.

Він прийнятий, але я не чув про те, щоб органи місцевого самоврядування укладали такі енергосервісні договори. Принаймні, тому що в Україні не так багато таких інвесторів, що готові прийняти умови енергосервісу. По-друге, у нас змінилася процедура проведення закупівель. І закон, до якого вносяться ці зміни, відсилає до закону про державні закупівлі, який станом на сьогодні не діє,
– відзначив аналітик.

Натомість діє закон про публічні закупівлі, за яким така закупівля повинна здійснюватись через електронні торги, аукціони. Але ця система має нюанси. Якщо раніше її можна було "помацати" – приходили, брали папери, дивилися, які пропозиції учасників, оцінювали ці тендерні пропозиції, то зараз система Prozorro має на увазі відсутність якраз людського фактору, який оцінює. А обирає машина – серед найбільш ефективних. А для того, щоб обрати найбільш ефективного саме в категорії енергосервісних договорів, потрібно прописувати окремі формули, які будуть критеріями для оцінювання.

Враховуючи специфіку енергосервісу, то така формула, м’яко кажучи, ще не прописана. Тому перше – треба привести закон про запровадження інвестиційних можливостей у відповідність до законодавства про здійснення закупівель. Тому що в першу чергу це стосується об'єктів, які перебувають у державній чи комунальній власності, а це розпорядники коштів, які автоматично потрапляють під дію закону про здійснення публічних закупівель, у них немає інакшої можливості розпоряджатися коштами, ніж проводити цю процедуру,
– пояснив Вігірінський.

Зміни до закону

Автори законопроекту про зміни намагалися спростити життя учасникам процесу енергомодернізації. Але поки що це тільки намагання. Бо перед тим, як його реалізовувати, відзначив аналітик, з органами місцевого самоврядування необхідно буде проводити як мінімум навчання про те, як правильно формулювати вимоги до тендерних пропозицій учасників.

Наприклад, стаття 4 звучить так: під час проведення процедури закупівлі енергосервісу, для оцінки пропозицій учасників… визначення найбільш економічно вигідного замовнику замість критерію оцінки "ціна", як є в попередній версії закону , застосувати показник "ефективності енергосервісного договору". А цей показник, в свою чергу, визначається як "сумарне за 20-річний період значення дисконтова них різниць між щорічним скороченням витрат замовника та щорічними платежами виконавця енергосервісу". А цей показник, в свою чергу, визначається за методикою, яку повинен затвердити замовник, і вона може враховувати ще й інші критерії оцінювання,
— роз’яснив Вігірінський.

Формально у нас є декілька критеріїв оцінювання енергосервісу: період, показник енергоефективності і сума компенсацій, яка сплачується енергосервісній організації. Це все потрібно зв’язати в одну методологічну формулу, яку повинен затвердити орган місцевого самоврядування чи інший розпорядник коштів, в сфері відання якого перебуває об’єкт. І ця формула визначатиме єдиний коефіцієнт. Система Prozorro не може опрацьовувати текстовий варіант, якщо є поняття критерій-ціна, вона опрацьовує найвище значення і найменше. І це питання складне, бо є декілька критеріїв, розрахунок на довгий період, і критерії енергоефективності складно оцінити. Тому на рівні замовника повинна бути розроблена методологія.

Вона, скоріше за все, буде прийнята на рівні Кабінету міністрів за підготовки профільного міністерства як базова – загальний алгоритм, що матиме рекомендаційний характер для органів місцевого самоврядування, які захочуть вкладати і проводити відповідні закупівлі.

Далі на місцях вони розроблятимуть свою формулу, надаватимуть її на майданчик, на який проводитимуться торги, і цей майданчик формуватиме електронні графи, куди учасники торгів вноситимуть свої дані, і далі вже машина автоматично буде розраховувати по формулі коефіцієнт їхніх пропозицій,
— пояснив експерт.

Чому все так складно

Виходячи зі складності процедури, з необхідності "стикування" як органів місцевого самоврядування, кожен з яких буде затверджувати свою методологію, так і майданчиків, які проходитимуть ці електронні торги. Будуть технічні моменти по кожному з них – десь вдаватиметься зафіксувати цю формулу, десь ні, каже Вігірінський. Коли це все "притреться", і процес вийде на якийсь показник алгоритму визначення коефіцієнту енергосервісу, далі постане питання аукціону, що має на меті зниження того чи іншого критерію. Законодавець в цьому законі визначає, що це мінімум один пункт зниження – покращення енергоефективності тієї чи іншої будівлі, і виходячи з цього вираховується загальний коефіцієнт пропозиції того чи іншого учасника. Будуть триступеневі торги. Наприклад, у другий етап вийшли три учасника. Кожен починає покращувати свою пропозицію – як по критерію енергоефективності, так і по терміну компенсації: замість 20 років 18, наприклад.

Це буде здійснюватись на рівні формули і комп'ютерної програми. Але до того моменту, поки вони не будуть прописані – це все потребуватиме тестових прогонів, якогось часу. На рівні "прийняли закон — енергосервіс почав діяти" це не відбудеться,
— підсумував аналітик.

Дещо про інвесторів

Сума інвестицій на державний і комунальний фонд, що потребує енергомодернізації, як прописано у пояснювальній записці до законопроекту, – до 8,5 мільярдів доларів. І результат енергоефективності, на який очікують, дають "вилкою" – від 40 до 70% енергоефективності. Це залежить від умов учасників, які вийдуть на конкурс.

Прийняти зміни до закону наші депутати зможуть, особливо в контексті загального пакету енергоефективних законів. Але, вважає Вігірінський, до моменту, поки не будуть "відшліфовані" всі нюанси, не навчені всі замовники з формулювання саме тендерних вимог до учасників – до того часу ні сам закон, ні зміни до нього не почнуть діяти.

Але найголовніше – доки учасники не почнуть розуміти, яким чином відбуватимуться компенсації, за рахунок яких коштів, доти вони не братимуть участі в таких закупівлях.

Бо замовником є представник держави, бюджет тієї чи іншої організації органів державної влади, і враховуючи, які зараз є складнощі з дефіцитом бюджету загалом в Україні, є питання – наскільки захищені такі інвестиції,
– уточнив експерт.

Тим більше, що сума, про яку йдеться – від 3 до 8 мільярдів доларів, на думку експерта, не може бути профінансована за рахунок власних коштів українських підприємств. Швидше за все, участь прийматимуть і іноземні інвестори, що мають досвід виконання енергосервісних договорів. А іноземці дивитимуться на рівень росту економіки, інфляції тощо.

Вігірінський резюмує: цей закон потрібен, але коли він запрацює – питання складне. Попри завіряння, що він почне працювати з наступного року – не факт, що місцеві бюджети готові будуть його профінансувати. Децентралізація тільки розпочалась, і кошти в першу чергу вкладаються у дороги, інфраструктуру. А ставати на шлях енергоефективності з нерозвіданим механізмом – далеко не всі ризикнуть.

Менше з тим, закон вкладає справний, хоч і не налаштований, інструмент в руки і місцевих громад, які прагнуть зайнятися енергоефективністю підзвітних їм об'єктів, і інвесторів, які мають бажання та змогу взяти участь у подібних проектах.

Джерело: 24 Канал
Якщо Ви виявили помилку на цій сторінці, виділіть її та натисніть Ctrl+Enter

powered by lun.ua
СЛУХАЙ ON AIR
РАДІО 24 Радіо 24
ЧИТАЧІ РЕКОМЕНДУЮТЬ
Більше новин
Новини інших ЗМІ
При цитуванні і використанні будь-яких матеріалів в Інтернеті відкриті для пошукових систем гіперпосилання
не нижче першого абзацу на Телеканал новини «24» — обов’язкові.
Цитування і використання матеріалів у оффлайн-медіа, Мобільних додатках, SmartTV можливе лише з письмової згоди Телеканалу новин «24».
Матеріали з маркуванням «Реклама» публікуються на правах реклами.
Усі права захищені. © 2005—2015, ПрАТ «Телерадіокомпанія “Люкс”», Телеканал новин «24»
Залиште відгук