Початок масовим репресіям поклав Володимир Ленін. 5 вересня 1918 року вийшов документ, який легалізував злочини більшовиків. Декрет "про червоний терор" буквально закликав знищувати класових ворогів.
Читайте також: "Я научу вас свободу любить..." Роковини смерті Стуса
У першу чергу – нащадків дворянства і тих, хто обіймав керівні посади за царської Росії. Організатором масових вбивств у Києві був головнокомандувач радянськими військами Михайло Муравйов.
Заарештованих почали привозити до Маріїнського палацу, який став штаб-квартирою Михайла Муравйова. Саме тут без суду та слідства людей розстрілювали на площі перед Маріїнським палацом, а також у парку, – сказав історик, краєзнавець Олег Бажан.
Виконуючи наказ, радянські війська лише у лютому 1918 року розстріляли у Києві більше ніж 2 тисяч мирних жителів. До 1921 року було закатовано один мільйон сімсот тисяч людей. Для більшовиків насилля було єдиним способом втримати владу.
Але це був лише початок репресій. Найбільше жахіття пережили за часів "великого терору" наприкінці 30-х. На операцію з репресування кулаків, карних злочинців влада спрямувала 75 мільйонів радянських карбованців.
Читайте також: В Умані під час реконструкції площі виявили таємне провалля
Від 20 до 100 тисяч людей за різними підрахунками поховані у Биківнянському лісі. Це жертви Великого терору 1937– 1941 років. Усі тіла везли ось цією дорогою, яка отримала символічну назву – "дорога смерті"
І хоч за визначенням істориків "великий терор" тривав у 37-38 роках, у Києві масові розстріли не припиняли до 1941 року. Заповідник "Биківнянські могили" – найбільше місце масового поховання жертв політичних репресій в Україні. Більше ніж 4 гектара землі "для спецпотреб НКВС" тоді виділила Київрада. Про призначення режимного об'єкта багато років не здогадувався ніхто.
Першими, до речі, оці території розкопали нациські окупанти, які після захоплення Києва приїхали в ліс і під впливом легенди вигаданої для місцевих, вирішили поцікавитись що тут за склади,
– розповіла заступник генерального директора заповідника Биківнянські могили Тетяна Шептицька.
Вони й викопали людські останки. Про те, що тут покояться жертви фашистів киянам розповідали ще багато років. Правду дізналися аж у 1989 році. Нині тут історико-меморіальний заповідник. На кам'янних стелах продовжують викарбовувати імена жертв.
Читайте також: Ключ від міста: як у Львові відроджують єврейську історичну спадщину
За іронією долі тут спочивають і кати. Співробітників НКВС розстріляли під згортання "великого терору". "Червоний" та "великий"терори – це елементи одного ланцюга. Репресії вщухли лише після смерті Сталіна. Число людських жертв шокує. Лише за 2 роки, коли НКВС очолював Микола Єжов, розстріляли понад 700 тисяч людей.