Операція з порятунку екіпажу Челюскіна стала знаковою подією в історії Радянського союзу.
Перша й остання експедиція судна почалася 2 серпня 1933 року. На борту “Челюскіна” перебувало 111 пасажирів та 800 тонн вантажу. Керував експедицією знаменитий дослідник Отто Шмідт.
Однак, уже в Карському морі стихія проявила свій характер. Потужний лід спричинив серйозні деформації корпуса. Пароплав почав дрейфувати. Згодом Москва отримала радіограму про те, що затиснутий льодом Чукотського моря “Челюскін” затонув.
2 довгих місяці більше сотні людей, серед них 10 жінок та 2 дітей, боролися за життя на крижинах океану. Завдяки частині врятованого вантажу екіпажу вдалося побудувати дерев’яні бараки, пекарню та навіть аеродром, який постійно тріскав і вкривався снігом. Незважаючи на важке становище люди випускали стінгазету "Не здаємося!".
Вони і справді не здалися й дочекалися порятунку. Увесь екіпаж Челюскіна за 24 рейси вивезли семеро авіаторів. Вони стали першими Героями Радянського союзу. Цікаво, що одну із найвищих нагород - орден Леніна, за допомогу в порятунку челюскінців отримали і двоє американських бортмеханіків.