Чому 28 липня має стати символом правди про війну?

Україна зробила багато, щоб вшанувати пам'ять загиблих героїв. Але є одна категорія, яка досі залишається поза увагою – це наші військовополонені. Ті, хто загинув у полоні. Ті, кого закатували у російських тюрмах. Про це пише Святослав Паламар, інформує 24 Канал.

Читайте також Не росіяни: хто краде надію в українців

Ми маємо зафіксувати в національній пам'яті шану до цих людей. Маємо встановити символічний фундамент, знакову дату – 28 липня. У цей день ми маємо нагадувати світу про жорстокість, нелюдську поведінку нашого ворога – Росії. Ворога, який нехтує правилами ведення війни та міжнародним правом.

Саме цього дня, три роки тому, Росія вчинила один із найцинічніших воєнних злочинів – масову страту українських військовополонених в Оленівці. Щонайменше 53 захисники України були вбиті в колонії №120 після того, як виконали наказ і склали зброю, сподіваючись на дотримання міжнародного права під наглядом міжнародних організацій. Більшість із них – оборонці Маріуполя, зокрема бійці "Азову", які пройшли пекло "Азовсталі".

За останніми даними ООН, понад 90% українських військовополонених піддаються тортурам у російському полоні. Справжня цифра, ймовірно, ще вища. Катування не є окремими випадками – це цілеспрямована державна політика Росії.

Днями ГУР оприлюднило перехоплення, де російський офіцер віддає наказ страчувати полонених. "Голову відрізати, на пік посадити, викинути нах…" – це справжня мова Росії.

Тому я звертаюсь до президента України та Верховної Ради з проханням встановити 28 липня як День пам'яті закатованих українських військовополонених.

Це – наш моральний обов'язок. Це визнання того, що навіть у неволі наші люди залишались воїнами, і держава не має права їх забути.