Також JTI, British American Tobacco, Philip Morris International, Imperial Tobacco оголосили про можливе закриття виробництва в Україні.
Причина в корупційних схемах депутатів
4 жовтня Верховна Рада України прийняла в другому читанні законопроєкт 1049. З точки зору експертів майбутній закон 1049 – розумний і затребуваний бізнесом. Закон вводить єдиний рахунок для виплат податків і зборів, передбачених податковим кодексом (крім ПДВ, акцизу та митних зборів).
Початкова редакція закону була схвалена Радою ще в першому читанні. А от перед другим читанням почалося цікаве.
Депутати А. Дубинський і А. Юрченко зареєстрували поправку до закону. Поправка, в обхід регламенту, стосувалася теми, про яку в законопроєкті не було ні слова. Суть поправки – зафіксувати гарантовану маржу для оптовиків і роздрібників, які торгують тютюновими виробами, на рівні мінімум 20% (від 7% для оптовиків і від 13% для рітейлерів). Що це означає насправді? Що після прийняття закону в одну ніч сигарети подорожчають на 7-15 грн. Ця різниця піде не в бюджет у вигляді податків, а повністю в кишені роздрібників. Оціночний прибуток роздрібних торговців складе 15 млрд грн за рік.
Хто і навіщо це зробив?
Ми спробували розібратися в схемі, хто насправді стоїть за поправкою до закону, що підриває базові принципи ринкової економіки.
1. Звідки взялася поправка
Першоджерелом поправки є Асоціація "Спеціалізована торгівля" – кишенькова організація Олександра Сухомлина, ексзаступник міністра економіки в уряді Азарова. Вона не веде регулярної діяльності і виринає з небуття тільки для того, щоб просувати інтереси Сухомлина. Останнього пов'язують з Львівською тютюновою фабрикою та компаніями "Волиньтабак" і "Галичина Тютюн", а також з тіньовим ринком сигарет, обсяг якого оцінюють в 5 млрд гривень. Головою асоціації "Спеціалізована торгівля" є Антон Сухомлин – син Олександра Сухомлина.
2. Заступник голови комітету ВРУ, власник мережі "Т-Кіоск", підтримує поправку
Асоціація подає поправку до законопроєкту 1049 з порушенням регламенту в комітет Верховної Ради України з питань фінансової, податкової та митної політики. Початкова редакція закону не стосується регулювання тютюнової та алкогольної індустрії. Отже, поправка не може стосуватися теми, що не відноситься до закону. Також прийняття поправки вимагало б, як мінімум, публічних слухань.
Комітет негайно схвалює поправку. Найбільш активно її підтримує і проштовхує заступник голови комітету – Андрій Холодов. Андрій Холодов, крім виконання обов'язків депутата, є власником великої мережі сигаретних кіосків "Т-Кіоск". Також Холодова пов'язують з тіньовим ринком сигарет в Україні.
3. Підставні депутати реєструють заявку
Депутати А. Юрченко та А. Дубинський реєструють проєкт поправки в ВРУ. Ні Дубинський, ні Юрченко в розробці закону і поправки до нього участі не приймали. Сфера фінансової політики і податків, а тим більше податкове регулювання ринку тютюнових виробів не є сферою компетенції жодного з них. Олександр Юрченко має освіту інженера-конструктора та післядипломну освіту юриста. На момент виборів не працював, був громадським активістом з боротьби з незаконною забудовою. Олександр Дубинський за освітою бухгалтер та інженер-електрик, а за родом діяльності – журналіст і телеведучий. Як при цьому Дубинський став членом комітету з фінансів, податкової та митної політики – не зрозуміло. Останнім часом Дубинський пропонує ввести податок на обмін валют.
Дубинський і Юрченко – це свіжообрані депутати нового скликання. До недавнього часу жоден з них не засвітився в репутаційних скандалах. Дубинський "прославився" пропозицією ввести податок на обмін валют. Очевидно, що і Дубинський, і Юрченко – це підставні особи, які використовуються в чужих інтересах.
Хто заробить на схемі?
Андрій Холодов з мережею "Т-кіоск" та інші роздрібники зароблять на націнці 15 млрд грн на рік. Ці гроші будуть отримані з курців внаслідок збільшення ціни.
Містечкові виробники, замішані в підпільному сигаретному бізнесі під протекцією Сухомлина та Холодова значно збільшать свої доходи. За експертними оцінками близько 25% сигаретного ринку піде в "тінь". У 2018 році обсяг тіньового ринку тютюнових виробів оцінювався на рівні 35 млрд грн на рік.
Що станеться, якщо закон 1049 приймуть разом з поправкою 8?
1. Сигарети подорожчають на 10-15 грн, але гроші підуть повз бюджет
Поправка до закону встановлює мінімальну гарантовану націнку дистриб'юторів і роздрібників на сигарети. Такий підхід порушує принципи ринкової економіки і чесної конкуренції та не практикується в світі. Націнка в 7-15 грн не потрапить до бюджету, оскільки це не податок, а повністю осяде в кишенях оптовиків і рітейлерів.
2. Менше курити не стануть, просто перейдуть на підробки
Після подорожчання сигарет курити в Україні не стануть менше. Замість цього багато курців змушені будуть відмовитися від більш дорогих легальних і якісних сигарет і перейти на дешеві підробки й контрабанду. Податки з таких продуктів в бюджет, звісно, не потраплять.
3. Закриються 4 фабрики і 4500 робочих місць
Зростання тіньового ринку за підтримки Ради робить легальне виробництво нерентабельним і змушує виробників закрити заводи. Тютюнові фабрики в Прилуках, Кременчуці, Харкові та Києві – це понад 4 тисяч співробітників без урахування офісних співробітників і працівників суміжних сфер (склади, логістика тощо). Якщо компанії змусять закрити виробництва, всі ці люди втратять роботу. Особливо шкода, що це як раз та сама модель працевлаштування, до якої в Україні поки тільки прагнуть – з офіційним оформленням, білою зарплатою, медичною страховкою для співробітників та їх сімей, оплачуваними відпустками і лікарняними.
Тютюнове виробництво – це вузька спеціалізація. Після закриття заводів 4-х найбільших виробників шукати роботу колишнім робітникам фабрик буде просто ніде.
4. Бюджет недоотримає податки
4 з 10 головних платників податків України – це міжнародні тютюнові компанії. У 2018-му році ці виробники в сумі заплатили 48 млрд гривень до держбюджету. У той же час локальні виробники працювати за білими схемам не прагнуть. Для порівняння, у 2018 році Львівська тютюнова фабрика (фабрика у Вінниках) при рівних обсягах продажів з Imperial Tobacco заплатила в 3,5 раза менше податків.
Що важливо – більшість з цих тютюнових фабрик також виробляє продукцію на експорт, що забезпечує надходження валютного виторгу в Україну (близько 400 млн доларів на рік).
5. Міжнародні інвестори підуть слідом
Коли великі міжнародні компанії висловлюють намір закрити свої виробництва – це сигнал для інвесторів, що влада в країні не здатна створити сприятливі і стабільні умови для бізнесу. І це знижує інвестиційну привабливість України на міжнародному ринку. Ще до прийняття закону British American Tobacco (BAT) анонсували скорочення інвестицій і перенесення центрального офісу в Східній Європі з України в Румунію. Як повідомили в київському офісі ВАТ, таке рішення обумовлене, серед іншого, непрогнозованою фіскальною та регуляторною політикою українського уряду.