Кандидати не нехтують беззмістовними гаслами та підкупом виборців. А останні у свою чергу готові вистоювати годинами за "подарунками". І навіть якщо не вірити у передвиборчі гасла, то продаватися за кілька сотень гривень ще може достатньо великий відсоток українців.
Окрім того, що більшість кандидатів не має передвиборчої програми, обмежуючись загальними гаслами і заїждженими обіцянками, вони стверджують, що зроблять те, що навіть не в їх компетенції. Та ще й дозволяють собі незаконну агітацію. Нові іменні лавочки та дитячі майданчики, місцями залатані дорогі, використання нових поліцейських, кілька гривень за один голос… Підкуп виборців відбувається цілодобово і в будь-яких місцях, прямими і непрямими методами.
Об’єкти комунальної власності стали зручним майданчиком для розміщення передвиборчих банерів. Навіть те, що має виконуватися міською владою по замовчуванню, перетворюється на агітаційну кампанію. А у Києві написи, які нагадують усім українцям про події зими 2013-2014 років, безсоромно перекриваються передвиборчою рекламою.
Приводячи дітей у кінотеатер на мультики, або якщо ви самі надумали розслабитися і поринути у новинки кіно, приготуйтеся на початку передивитися купу передвиборчої реклами. А ще кандидати у депутати вважають, що доцільною їхня реклама може бути у дитячих садочках.
Не нехтують політики (зокрема, колишні "регіонали") "грати" на важливій темі, використовуючи її для власного піару. Також сьогодні партії "розкусили" ще один козир – забирати в свої ряди тих, кому сьогодні найбільше вірять люди – волонтерів та воїнів АТО. Хоча ті йдуть добровільно на вибори, проте й змушені бути представлені від якоїсь партії, на чому і "виїжджають" політсили.
Стандартні набори харчові набори — це вже класика передвиборчої боротьби. Цим грішать практично усі політсили, іноді агітатори розвішують просто на дверних ручках до квартир пакети з їжею. P.S. Партія "Наш край" і кандидат Баляш ніби натякають — російський сир, московська ковбаса. Тонко.
Неймовірно велика кількість макулатури: календарики, листівки, газети, плакати. Вони скрізь, практично на кожному кроці в руки потрапляє агітаційний папірець. Вони у поштових скриньках, на чужих машинах, розвішані по місту, як гірлянди. Напевно майбутні депутати сподіваються, що люди на це ведуться і їхні фізії нікому ще не набридли.
Кажуть: "Голосуй серцем, а не гречкою". Але проблема українців якраз в тому, що серцем голосувати неправильно, а ми голосуємо. Потрібно думати, зважувати і, врешті решт, обирати, а не пускати усе напризволяще. Та найголовніше – не думати шлунком, гаманцем чи "пшонкою" головного мозку.
Все про вибори у нашому спецпроекті: Вибори-2015