Науковці Інституту аграрної економіки у коментарі 24 Каналу стверджують, що загрози нестачі овочів, фруктів, м'яса та інших категорій продуктів вітчизняного виробництва очікувати не варто. Наразі, за словами фахівців, пропозиція є достатньою для забезпечення внутрішнього попиту та до осені ситуація не зміниться.

Читайте також В Україні пришвидшилась інфляція: як зміняться ціни у найближчий час

Водночас, за словами науковців, ціна на капусту білокачанну суттєво підвищилася через спеку.

Інна Сало

Головна наукова співробітниця відділу аграрного ринку та міжнародної інтеграції Національного наукового центру "Інститут аграрної економіки"

Станом на 12 серпня 2024 року ціна на неї, за даними Мінфіну України, зросла проти показника станом на кінець червня цього року у 3,2 раза і становить 35,26 гривні за кілограм. За прогнозними оцінками науковців Інституту аграрної економіки, втрати урожаю капусти через шкідників білокрилок і надалі обумовлюватимуть підвищення ціни на неї.

Спекотний і сухий липень істотного впливу на збиральну кампанію зернових та зернобобових культур не спричинив. За оперативною інформацією Міністерства аграрної політики та продовольства України, вітчизняні аграрії вже завершують збір ранніх зернових та зернобобових культур.

Світлана Черемісіна

Головна наукова співробітниця відділу аграрного ринку та міжнародної інтеграції Національного наукового центру "Інститут аграрної економіки"

Станом на 9 серпня 2024 року аграріями вже зібрано 27,3 мільйони тонн зернових культур. Зокрема, зібрана площа під пшеницею складає 4732,7 тисячі гектар, тобто 97 % від наявної. Валовий збір пшениці вже зараз становить 20 935,2 тисячі тонн, що відповідає показникам 2022 – 2023 роки. Посівні площі під ячменем зібрано на 1367,4 тисячі гектар (98 %), а урожай складає 5203,6 тисячі тонн. Показник валового збору ячменю поступається минулорічному рівню на 10,4 % або на 605,1 тисячі тонн.

Науковиця зауважує, що гороху наразі обмолочено на площі 207,6 тисячі гектар (99 % від наявної), валовий збір складає 457,7 тисячі тонн, що вже на 24,2 % перевищує тогорічні показники. Збір гречки та проса аграріями вже розпочато.

Науковці стверджують, що спека негативно впливає як на молочну продуктивність корів, так і на формування кормової бази. Особливо це стосується господарств населення.

Іван Свиноус

Провідний науковий співробітник відділу аграрного ринку та міжнародної інтеграції Національного наукового центру "Інститут аграрної економіки"

Сільськогосподарські підприємства за рахунок впровадження інноваційних технологій у молочному скотарстві та кормовиробництві нівелювали вплив таких кліматичних ризиків, як посуха та висока середньодобова температура. Проте у господарствах населення посуха має суттєвий вплив на виробництво молока, що проявляється у скороченні термінів пасовищного періоду та зменшенні запасів грубих кормів.

За розрахунками науковців Інституту аграрної економіки, за 8 місяців 2024 року виробництво молока в сільськогосподарських підприємствах становитиме 2013,3 тисячі тонн, що на 6,6 % більше показника за відповідний період 2023 року. Тоді як у господарствах населення валовий надій за січень-серпень 2024 року очікується на рівні 3061,1 тисячі тонн, тобто на 14,4 % менше, ніж за відповідний період торік.

Науковці Інституту аграрної економіки прогнозують, що на кінець вересня 2024 року вартість молока екстра ґатунку, що надходить від господарств корпоративного сектору аграрної економіки, становитиме 15,90 гривні за кілограм без врахування ПДВ, що на 5,3 % вище відповідного значення серпня цього року, вищого ґатунку – 15,5 гривні за кілограм (+4,1 %).

Закупівельні ціни на молоко першого ґатунку можуть зрости протягом серпня-вересня на 2,3 % і становити на 30 вересня 14,7 гривні за кілограм без врахування ПДВ.

Науковці Інституту аграрної економіки стверджують, що через спекотний і сухий липень нестачі основних видів м'яса – яловичини, свинини та м'яса птиці восени 2024 року теж чекати не варто.

Наталія Копитець

Провідна наукова співробітниця відділу аграрного ринку та міжнародної інтеграції Національного наукового центру "Інститут аграрної економіки"

В Україні збільшується поголів'я свиней та птиці: порівняно з 2023 роком кількість свиней зросла на 3,1 %, а птиці – на 0,03 %. Проте поголів'я великої рогатої худоби скорочується в усіх категоріях господарств.

Станом на 1 липня 2024 року, за попередніми даними Мінагрополітики, поголів'я свиней в Україні налічувало 5,3 мільйона голів, що на 3,1 % більше, ніж на аналогічну дату минулого року. Лідером за чисельністю свиней є Київська область – 654 тисяч голів. Протягом I півріччя цього року свиней побільшало у:

  • Донецькій (+27,3 %),
  • Полтавській (+23,2 %),
  • Житомирській (+15,3 %),
  • Харківській (+12,8 %),
  • Черкаській (+12,7 %) областях.

За словами науковиці, на 1 липня 2024 року поголів'я птиці в Україні налічувало 210,4 мільйона голів, що на 0,03 % перевищує відповідний показник 2023 року. Найбільше птиці (38 мільйонів голів) утримується у Вінницькій області. Великої рогатої худоби в Україні налічувалося 2,38 мільйона голів, тобто на 7 % менше, ніж на цю дату торік.

За прогнозами науковців Інституту аграрної економіки, у 2024 році споживання м'яса дещо зменшиться і становитиме 54 кілограми на одну особу в рік. Це буде зумовлено скороченням споживання яловичини, як найдорожчого м'яса, а також скороченням обсягів його виробництва.

В Україні, за словами фахівців, спостерігається здорожчання цукру. У липні 2024 року, за даними Мінфіну, його можна було придбати за 35,50 гривні за кілограм, а станом на середину серпня ціна на цукор зросла до 36,52 гривні за кілограм.

Індекс споживчих цін на цукор у серпні 2024 року склав 102,93 %. Порівняно з попереднім місяцем середні ціни зросли на 2,93 %. Традиційно цінова ситуація на ринку цукру характеризується зростанням ціни на солодкий продукт з початком року і досягає свого максимуму влітку – в сезон масових заготівель ягід і фруктів населенням, а в період масового цукроваріння (вересень – листопад) спостерігається стабілізація цін на цукор,
– говорить провідна наукова співробітниця Інституту аграрної економіки Людмила Пархоменко.

За попередніми даними пресслужби Мінагрополітики, посівні площі під цукровими буряками у 2024 році становлять 250,1 тисячі гектар, тобто на рівні тогорічного показника.