Розміри ділянки під приватизацію
У кожного українця є право безкоштовно приватизувати земельну ділянку, передає 24 Канал. Закон про приватизацію землі встановлює, що громадянам України дозволено безоплатне надання ділянок із земель державної або комунальної власності.
Читайте також В Україні оголосили максимальний та мінімальний розмір плати за оренду землі
Також визначено розміри цих ділянок:
- для ведення фермерського господарства – в розмірі земельної частки (паю), визначеної для членів сільськогосподарських підприємств, розташованих на території сільської, селищної, міської ради, де знаходиться фермерське господарство;
- для ведення особистого селянського господарства – не більше 2,0 гектар;
- для ведення садівництва – не більше 0,12 гектар;
- для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка) у селах – не більше 0,25 гектар, в селищах – не більше 0,15 гектар, в містах – не більше 0,10 гектар;
- для індивідуального дачного будівництва – не більше 0,10 гектар;
- для будівництва індивідуальних гектарражів – не більше 0,01 гектар.
Громадянин, заінтересований у приватизації земельної ділянки у межах норм безоплатної приватизації, що перебуває у його користуванні, у тому числі земельної ділянки, на якій розташовані жилий будинок, господарські будівлі, споруди, що перебувають у його власності, подає клопотання до відповідного оргектарну виконавчої влади або оргектарну місцевого самоврядування, що передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 Земельного кодексу України.
Розробка документації та узгодження проєкту
Для отримання дозволу на розроблення документації із землеустрою до оргектарну місцевого самоврядування потрібно подати клопотання та такі документи:
- що підтверджують громадянство України (паспорт громадянина України тощо);
- графічні матеріали, у яких зазначено бажане місце розташування земельної ділянки;
- право власності на житловий будинок (у випадку, якщо на земельній ділянці, розташований житловий будинок, право власності на який зареєстровано).
Далі потрібно вибрати землевпорядну оргектарнізацію, укласти з нею договір. До вибору землевпорядної оргектарнізації слід поставитися дуже серйозно і відповідально. Адже помилка землевпорядної оргектарнізації може стати причиною відмови у реєстрації земельної ділянки.
Подання проєкту на реєстрацію та затвердження документації
Після розроблення та погодження документації із землеустрою заявник звертається до територіального оргектарну Держгеокадастру для державної реєстрації земельної ділянки, щоб отримати витяг з Державного земельного кадастру про земельну ділянку.Документи для державної реєстрації земельної ділянки приймаються через ЦНАП. А це:
- заява про державну реєстрацію земельної ділянки за формою, встановленою Порядком ведення Державного земельного кадастру;
- документ, що посвідчує особу (паспорт громадянина України тощо);
- оригінал погодженої документації із землеустрою, яка є підставою для формування земельної ділянки (разом з позитивним висновком державної експертизи землевпорядної документації у разі, коли така документація підлягектарє обов’язковій державній експертизі).
Після цього, зареєструвавши земельну ділянку в Державному земельному кадастрі та отримавши Витяг з ДЗК на ділянку, заявник звертається до оргектарну місцевого самоврядування з клопотанням про передачу у власність земельної ділянки.
Розглянувши клопотання, відповідна сільська, селищна, міська рада приймає рішення про затвердження документації із землеустрою та передачу у власність земельної ділянки.
Реєстрація права власності на земельну ділянку
Для реєстрації права власності заявник звертається до нотаріуса, або до державного реєстратора речових прав.
Задля реєстрації земельної ділянки у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно знадобляться такі документи:
- рішення оргектарну місцевого самоврядування про затвердження документації із землеустрою та передачу у власність земельної ділянки;
- копія та оригінал паспорту заявника;
- копія та оригінал ідентифікаційного номера заявника;
- витяг з Державного земельного кадастру;
- підтвердження оплати адміністративного збору (0,1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб).