Вчений та експерт у галузі птахівництва Олег Катеринич зазначив у коментарі 24 Каналу, що влітку ціни на яйця були доволі дешеві, у межах 2,53 гривні за штуку. Відповідно, за його словами, влітку ціна була дещо занижена, а зараз трохи завищена.

Читайте також Вартість курятини поки стабільна, хоча деякі позиції вже почали дорожчати: ціни в супермаркетах

Олег Катеринич

Доктор сільськогосподарських наук, директор Державної дослідної станції птахівництва НААН

Які чинники на це впливають? Вони загальновідомі. Насамперед це вартість кормів і кормових інгредієнтів. Тобто зараз пшениця, скажу так, має у два рази вищу ціну, ніж минулого року, кукурудза також. При цьому така цікавинка виникає у нас в країні: ціна майже рівна що на фуражні зернові, що на продовольчі. Тобто там різниця 100 – 200 гривень. Друге – це електроенергія, яка також зростає і зростає.

Скільки коштуватимуть яйця

Вчений говорить, що з яйцями в Україні все добре, вони є і будуть. Ціна ж більше, за його словами, навряд чи буде. За його словами, у нас середньорічні тенденції такі, що якраз на листопад-грудень припадає зростання цін, після чого буде спад.

Хоча Катеринич не виключає, що вартість може і до 9 гривень за штуку дійти, адже вплив має ще й низька купівельна спроможність насамперед пенсіонерів.

Важливо! Все ж, тенденція, за словами птахівника така, що у листопаді буде сезонний пік, який традиційно приходить після літнього спаду вартості яєць.

Яка статистика щодо напрямів продуктивності курей в Україні

У середньому в Україні близько 200 мільйонів голів сільськогосподарської птиці, з них приблизно 95% – це кури різного напряму продуктивності: м'ясні, м'ясо-яєчні і яєчні, розповідає Олег Катеринич. Поголів'я, за його словами, приблизно рівне в спеціалізованих птахофабриках і господарствах населення.

Різниця у тому, що спеціалізовані птахофабрики тримають несучок, фінальний гібрид для отримання харчових яєць, і вирощують бройлерів на м'ясо кожні 30 – 40 днів. Населення ж тримає не тільки цю птицю, а ще і гусей, качок, індиків. Несучок, тобто птиці для отримання харчових яєць, у нас в країні з батьківським стадом плюс-мінус 30 – 40 мільйонів. Кажу "плюс-мінус", бо птиця, якщо це несучка, на відміну від бройлера, вирощується 100 – 120 днів, потім переводиться в доросле стадо і вже там несеться,
– зазначає дослідник.

Нестися кури, за словами вченого, можуть 1 – 2 роки залежно від інтенсивності. Також згодом дивляться, вигідно в економічному плані чи невигідно їх тримати далі як несучок. Експерт зауважив, що якщо на спеціалізованій птахофабриці несучість або продуктивність менше ніж 75%, то таку курку вибраковують і на її місце садять нову несучку, інтенсивність несучості якої приблизно 90 – 95%.

Цікаво! Бройлерів в Україні, говорить Олег Катеринич, вирощують у середньому приблизно 50 – 60 мільйонів на рік. Ця птиця вирощується для отримання м'яса.

Які породи вирощують в Україні

Породи у птахівництві, зазначає вчений, вже давно не використовуються. В промисловому птахівництві, за словами Катеринича, використовують або курку-несучку, або бройлерів – фінальний гібрид кроса.

Крос – це поєднання чотирьох, п'яти, шести (до десяти) різних ліній, різних порід. Тобто такий гібрид, який має максимально великий гетерозис: дуже швидко росте, як бройлер, або несеться дуже гарно. При цьому ці показники значно перевищують батьківську статистику. Тому є такий термін – гетерозис, що означає "перевага над батьками",
– розповідає Олег Катеринич.

Населення, за словами вченого, навпаки тримає породистих курей. Так склалося тому, що населення тримає птицю декілька років, і люди сподіваються, що якщо тримати чистопородну курку кілька років та розводити її, то вона не втрачає своїх корисних ознак.

Породи – це насамперед кроси. Це ломан браун, хайсекс браун, хай лайн браун, і так само породи "вайт". У чому різниця, наприклад, між ломан браун та ломан вайт? Це білошкарлупна і коричневошкарлупна птиця (мається на увазі шкарлупа яєць, які зносить ця птиця),
– говорить птахівник.

При цьому, зазначає Катеринич, якщо шкарлупа коричнева – це міжпорідний крос. Це червоний та білий род-айленд. Якщо біла шкарлупа – це внутрішньопорідний крос, це білий леггорн.

Цікаво! Експерт з птахівництва стверджує, що якщо ви купуєте свіже м'ясо в Україні (не заморожене, не з-за кордону), то це м'ясо вирощує лише наше населення. Все інше, що завозиться у супермаркети, якщо це охолоджена чи заморожена птиця, то це, скоріш за все, закордонна птиця.

Олег Катеринич зазначає, що Україна експортує харчове яйце і продукти перероблення харчового яйця. Під продуктами мається на увазі сухе яйце, меланж і таке інше.

Куди ми продаємо? Так сталося, що у нас харчове яйце, яке виробляється промисловими господарствами, – воно виробляється за кліткового утримання курей. Таке яйце, на жаль, Західна Європа, тобто країни європейської спільноти, не купують. А якщо і купують, то дуже мало. Тому таке ми майже не експортуємо,
– говорить експерт.

За словами вченого, такі яйця українські виробники можуть експортувати лише в країни Африки, Близького Сходу та Азії. З продуктами перероблення яйця, говорить Катеринич, простіше – така продукція користується досить таким сталим попитом.

М'яса курчат-бройлерів Україна продає не так багато через квоти у Західній Європі, які у нас є. Крім того, воно у нас вирощене за системою так званого інтенсивного вирощування бройлера. Така продукція зараз користується не дуже високим попитом в країнах Західної Європи. Там останні років 10 є у них така фішка – це бройлер з повільним зростанням живої маси. Або бройлери, які вирощують господарства за вигульною системою,
– зазначає Катеринич.

Важливо! Тобто бройлери, за його словами, не просто в пташнику сидять, як у нас зараз, а ще й гуляють. У такому випадку цей бройлер з повільним зростанням, який трохи довше вирощується, має й трохи іншу якість м'яса. На жаль, за словами птахівника, у нас такого бройлера майже не вирощують.

Що з птахопродуктів імпортує Україна

За словами Олега Катеринича, Україна імпортує майже всі групи товарів.

На жаль, ми імпортуємо неякісну продукцію. У більшості це шиї, крила, щось таке, що можна у нас на внутрішньому ринку переробляти в ковбасу або у якусь подібну продукцію, як начинка для пельменів чи щось таке. Тому я скажу більше цього. Якщо ви купуєте ковбасу, вартість якої нижче 120 гривень, там взагалі м'яса нема. І органіки навіть якісної нема. Тобто навіть сої нема,
– розповідає вчений.

Катеринич говорить, що якщо ціна більша (200 – 300 гривень), то у ковбасі може бути й м'ясо, а не лише перемелені шиї, шкура та потрохи. Експерт все ж радить замість ковбаси купувати м'ясо.