Українці витрачають значну частину сімейного бюджету на їжу. У минулі роки її оцінювали в понад 40%, а в умовах повномасштабної війни ці витрати можуть стати ще більш суттєвими.

24 Канал зібрав прогнози експертів щодо зростання цін на основні продукти в раціоні українців у 2026 році, а також фактори, які впливатимуть на здорожчання.

У 2026 році ціни на харчові продукти штовхатимуть вгору перебої з електропостачанням, інфляція, підвищення вартості кормів для тварин та витрат на логістику. Істотного здорожчання слід очікувати на молоко, м’ясо, хліб, молочні продукти. Про це в коментарях 24 Каналу розповіли експерти Інституту аграрної економіки та Українського клубу аграрного бізнесу.

Дивіться також Новий прожитковий мінімум, вищі зарплати та соцвиплати: яких змін чекати у 2026 році

За прогнозом аналітика УКАБ Максима Гопки, у 2026 році варто очікувати зростання цін на м’ясо.

Максим Гопка

Аналітик Українського клубу аграрного бізнесу

М’ясо та м’ясопродукти – очікується сезонне подорожчання через підвищений попит. Хоч пропозиції на внутрішньому ринку тваринного білка вдосталь, збільшення витрат внаслідок відключення світла та поступове зростання вартості кормів вплине на ціни.

За словами науковиці Інституту аграрної економіки Наталії Копитець, у 2026 році варто очікувати не тільки підвищення цін на м’ясо, але і їхньої стабілізації в окремі періоди року.

Наталія Копитець

Кандидатка економічних наук, провідна наукова співробітниця відділу аграрного ринку та міжнародної інтеграції Інституту аграрної економіки

Для ринку м’яса характерна тенденція коливання цін. Відчутне зростання цін на основні види – яловичину, свинину та м’ясо птиці – спостерігається зазвичай на великодні та новорічні свята, а також на межі літнього та осіннього сезонів. Враховуючи багаторічні тенденції, відзначається зростання цін на свинину та курятину від початку березня до кінця квітня-початку травня. До кінця червня вони стабілізуються.

Науковець Інституту аграрної економіки Іван Свиноус говорить, що молочна галузь в Україні переживає складні й нестабільні часи з огляду на:

  • скорочення поголів’я корів;
  • недостатню ефективність державної підтримки;
  • економічні суперечності між учасниками ринку;
  • вплив війни.

За словами експерта, у першому півріччі 2026 року варто очікувати продовження зростання цін на молоко.

Іван Свиноус

Доктор економічних наук, провідний науковий співробітник відділу аграрного ринку та міжнародної інтеграції Інституту аграрної економіки

Економічна нестабільність та погіршення добробуту населення, очікувані у 2026 році, також не дають підстав для оптимізму. Зниження купівельної спроможності та зростання інфляції неминуче впливатимуть на підвищення цін на молокопродукти на всіх етапах їх виробництва та реалізації.

Зростання цін на хліб та крупи прогнозує науковиця Інституту аграрної економіки Світлана Черемісіна.

Світлана Черемісіна

Докторка економічних наук, головна наукова співробітниця відділу аграрного ринку та міжнародної інтеграції Інституту аграрної економіки

Тогорічна тенденція стійкого здорожчання дешевого сегмента продуктового кошика громадян, до якого належать крупи, хліб та хлібобулочні вироби, зберігатиметься й у 2026 році.

Прогнозоване сезонне зростання цін на свинину й курятину навесні 2026 року зміниться спадом у липні-серпні, каже науковиця Наталія Копитець. Однак яловичина становитиме виняток.

Скорочення поголів’я великої рогатої худоби, а відтак і пропозиції яловичини та телятини в торговельній мережі не сприяють зниженню цін на неї,
– зауважує експертка.

За прогнозами науковців Інституту аграрної економіки, у січні-лютому 2026 року роздрібні ціни на яловичину, свинину та м’ясо птиці залишаться на рівні грудня 2025 року.

Визначальним фактором вартості м’яса восени 2026 року буде ціна на зернові та їхній урожай. Причиною є те, що близько 70% у структурі собівартості м’яса становлять корми. Здорожчанню також можуть сприяти тривалі відключення світла.

Важливо! На ринку м’яса свиней ключовий вплив на цінову ситуацію має війна та її негативні наслідки – втрата поголів’я та виробництв, вважає Наталія Копитець.

Попри сезонні коливання вартості молока, закупівельні ціни демонструють висхідний тренд, каже науковець Іван Свиноус. За прогнозом, у червні 2026 року вартість молока без ПДВ становитиме:

  • "екстра" ґатунку – 20,70 гривні за кілограм (+25% у порівнянні з груднем 2025 року);
  • вищого ґатунку – 19,10 гривні за кілограм (+15%);
  • першого ґатунку – 18,60 гривні за кілограм (+13%).

За оцінками аналітиків, позитивна цінова динаміка збережеться і в другому півріччі 2026 року, а в грудні закупівельні ціни на молоко, що надходитиме на перероблення, можуть сягнути:

  • 24,50 гривні за кілограм молока "екстра" ґатунку (+3,8 гривні порівняно з червнем 2026 року);
  • 22,10 гривні за кілограм молока вищого ґатунку (+3 гривні);
  • 20,50 гривні за кілограм першого ґатунку (+1,9 гривні).

Зауважте! На зростання закупівельних цін впливатимуть здорожчання кормів та енергоресурсів, а також високий попит переробних підприємств на сировину й обмежена пропозиція якісного молока.

Науковець Іван Свиноус говорить, що зростання собівартості перероблення та реалізації молокопродукції відбуватиметься також через перебої з електропостачанням, які змушують переробні підприємства частіше використовувати генератори.

Суттєвий вплив також мають інфляційні процеси та можливість збільшення податкового навантаження на бізнес у сфері молокоперероблення й торгівлі.

Свої наростальні витрати виробники та переробники закладають у кінцеву вартість продукції, що призведе до неминучого підвищення роздрібних цін.

Як можуть здорожчати молокопродукти в роздрібних мережах у червні 2026 року:

  • сметана 20% жирності може зрости в ціні на 20 гривень проти грудня 2025 року і коштувати близько 180 гривень за кілограм;
  • молоко пастеризоване 2,5% – приблизно 48,1 гривні за кілограм (+6 гривень);
  • масло вершкове 72,5% – близько 410 гривень за кілограм (+50 гривень).

Чого чекати від роздрібних цін у другому півріччі 2026 року:

  • сметана 20% проти червня 2026 року у грудні може здорожчати на 40 гривень і коштувати приблизно 220 гривень за кілограм;
  • молоко пастеризоване 2,5% – близько 54,2 гривні за кілограм (+6,1 гривні);
  • масло вершкове 72,5% – орієнтовно 460 гривні за кілограм (+50 гривень).

Нетривале підвищення цін можливе вже на початку 2026 року через традиційне зростання попиту під час зимових свят.

На думку Івана Свиноуса, упродовж більшої частини 2026 року ціни на молоко й молокопродукти підвищуватимуться, а темпи їхнього зростання могли б сповільнитися хіба в разі завершення війни або зниження активності воєнних дій.

Цікаво! У світі ціни на молочному ринку падають. Це загрожує банкрутствами дрібних ферм, особливо в ЄС. За прогнозами, цінова криза може тривати до 2026 року. Після її завершення й скорочення пропозиції молока у світі ціни почнуть відновлюватися, що може створити нові можливості для українських постачальників та переробників молока.

За прогнозом науковиці Інни Сало, українцям варто бути готовими до сезонного щомісячного здорожчання плодово-овочевих взимку й навесні 2026 року:

  • до +10% – на овочі;
  • до +15% – на фрукти.

Інна Сало

Докторка економічних наук, головна наукова співробітниця відділу аграрного ринку та міжнародної інтеграції Інституту аграрної економіки

На формування цін на плодоовочеві істотно впливають обсяги постачання, вартість зберігання та транспортування, підвищені тарифи на електроенергію для промислових виробників, а також ціни на пальне.

На думку аналітика Максима Гопки, вартість овочів у магазинах у 2026 році змінюватимуться під впливом ще двох чинників.

Ціни на овочі будуть зростати внаслідок зменшення запасів на внутрішньому ринку та збільшення імпортної продукції. Особливо це буде відчутно з лютого,
– прогнозує експерт.

Як змінилися ціни на овочі з борщового набору

Науковиця Інна Сало з посиланням на дані "Мінфіну" розповіла, що з жовтня 2025 року ціни на овочі дещо знизилися через розширення пропозиції:

  • буряк здешевшав на 9% до 9,73 гривні за кілограм;
  • морква -12,1% до 10,90 гривні за кілограм;
  • капуста білокачанна -13,3% до 10,27 гривні за кілограм;
  • цибуля ріпчаста -9,5% до 7,36 гривні за кілограм;
  • картопля -1,3% до 14,90 гривні за кілограм.

Зниження цін у грудні спостерігають і на фрукти, зокрема яблука та цитрусові. У грудні яблука здешевшали на 13,7% у порівнянні з жовтнем, апельсини – на 17,8%, мандарини – на 9,6%, лимони – на 24,1%. Банани майже не змінилися в ціні.

Менш помітне зростання цін у 2026 році очікують на цибулю, буряк та картоплю з огляду на досить високу загальну пропозицію.

У круп’яній галузі складна ситуація з енергопостачанням та зростанням вартості палива, а також підвищення зарплат у новому році матимуть наслідком здорожчання продукції, говорить науковиця Світлана Черемісіна.

Спираючись на дані Держкомстату України, експертка навела наступні цифри здорожчання круп впродовж 2025 року:

  • гречка +14,7%;
  • крупи ячні +19,7%;
  • манні крупи +11,8%;
  • пшенична крупа +8,8%;
  • пшоно +14,4%.

Водночас вартість рису не зросла, а з початку року знизилася на 5%.

Протягом 2025 року всі види круп відчутно зросли в ціні. З огляду на це протягом 2026 року очікується подальше поступове зростання цін на продукцію круп’яної галузі,
– каже Світлана Черемісіна.

За прогнозними оцінками науковців Інституту аграрної економіки, упродовж 2026 року крупи можуть подорожчати так:

  • манні +15 – 20% до 33 – 35 гривень за кілограм;
  • гречка +15 – 20% до 46 – 48 гривень за кілограм;
  • крупи ячні +20 – 25% до 28 – 30 гривень за кілограм;
  • пшоно +10 – 12% до 33 – 35 гривень за кілограм;
  • пшеничні крупи + 10 – 12% до 25 гривень за кілограм.

За спостереженням аналітика Максима Гопки, врожаї 2025 року сприятимуть стабілізації цін на зернові та олійні культури й продукти їхнього перероблення у 2026 році.

З початку 2025 року хліб із різних видів борошна здорожчав на 11 – 15%, говорить науковиця Світлана Черемісіна. Ціни зросли наступним чином:

  • хліб пшеничний з борошна вищого ґатунку +15,4%;
  • хліб пшеничний з борошна першого ґатунку +12,1%;
  • хліб житній +11,3%;
  • батон + 9,3%.

Зверніть увагу! Щомісяця хліб дорожчає на 0,5 – 2% залежно від виду. Найбільше – пшеничний з борошна вищого ґатунку – на 1,5 – 2%. Пшеничний хліб з борошна першого ґатунку зростає в ціні на 0,9 – 1,5% за місяць, а з житнього – на 0,6 – 1,3%. Темпи здорожчання батона щомісяця коливаються від 0,5 до 1%.

За оцінкою Світлани Черемісіної, упродовж 2026 року за умови збереження тренду на здорожчання можна очікувати таких цін:

  • хліб пшеничний з борошна вищого ґатунку коштуватиме щонайменше на 18 – 20% більше – по 71 – 73 гривні за кілограм;
  • хліб пшеничний з борошна першого ґатунку може здорожчати до 55 – 57 гривень за кілограм (+15 – 17%);
  • хліб житній зросте в ціні до 61 гривні за кілограм (+17 – 20%);
  • батон – до 36 – 37 гривні за 500 грамів (+15 – 17 %).

Хліб продовжить дорожчати з огляду на зростання цін на зерно. За прогнозом науковців Інституту аграрної економіки, протягом 2026 року пшениця в середньому може додати в ціні 10 – 15 %.

Також факторами зростання вартості хліба є підвищення рівня мінімальної зарплати у 2026 році, витрат на паливо та сировину для виробництва й проблеми з електропостачанням.

Попри війну, Україна здатна задовольняти свої основні продовольчі потреби. Водночас імпортні товари доповнюють наявну пропозицію.

Спираючись на дані Державної митної служби, науковець Богдан Духницький говорить, що за 10 місяців 2025 року імпорт агропродовольчої продукції перевищив показник 2024 року на 14% й сягнув 7 мільярдів доларів США. Йдеться про м'ясо, молоко, олію, зерно, живих тварин і рослини, готові харчові продукти тощо.

Найбільше у 2025 році до України завезли:

  • риби та морепродуктів – на 786 мільйонів доларів США;
  • плодів і ягід – на 748 мільйонів доларів;
  • алкогольних та безалкогольних напоїв – на 689 мільйонів доларів;
  • какаопродуктів – на 520 мільйонів доларів;
  • різних харчових продуктів – на 474 мільйони доларів;
  • тютюнових виробів – на 415 мільйонів доларів;
  • овочів – на 406 мільйонів доларів;
  • кормів для тварин і залишків – на 388 мільйонів доларів;
  • кави, чаю, прянощів – на 379 мільйонів доларів;
  • насіння і плодів олійних культур – на 340 мільйонів доларів.

Експерт зазначає, що вартісні обсяги імпорту по всіх названих групах були вищими, ніж у 2024 році, крім олійних культур.

За час повномасштабної війни змінилася ситуація з імпортом овочів. З 2022 року вони увійшли й продовжують належати до основних груп в агропродовольчому імпорті України.

Богдан Духницький

Доктор економічних наук, провідний науковий співробітник відділу аграрного ринку та міжнародної інтеграції Інституту аграрної економіки

За період повномасштабного вторгнення Росії на територію України посилилася залежність від імпорту овочів, рівень якої склав торік 5%. Це сталось, головним чином, через тимчасову окупацію частини територій та активні бойові дії на півдні нашої країни – Херсонська та Миколаївська області. У цих регіонах традиційно виробляли значну частину овочів.

Найвищий рівень імпортозалежності в Україні фіксують для риби та ракоподібних – майже 87%, а також плодово-ягідної продукції – 20%. Богдан Духницький каже, що для фруктів ситуація не є критичною, адже країна виробляє їх достатньо для задоволення потреб внутрішнього ринку.

Довідково: показник імпортозалежності використовують для визначення впливу імпорту на продовольчий ринок країни. Його розраховують у відсотках у разі переважання імпорту над експортом.

Нині до України імпортують здебільшого екзотичні фрукти, як-от банани, ананаси, ківі, цитрусові, авокадо, виноград, манго, хурма тощо.

У найближчій перспективі, при відносно стабільній ситуації, Україна здатна продовжити самостійно забезпечувати потреби як загалом, так і по абсолютній більшості основних груп харчових продуктів,
– резюмує науковець.

За оцінками експертів Інституту аграрної економіки, нині Україна покриває внутрішній попит на продовольство на понад 80%. Попри війну й втрати, харчова промисловість зберігає стійкість.