Америка проти Росії: нова стратегія нацбезпеки США як подвійна гра Трампа

Журналісти давно вже встигли помітити: коли Дональд Трамп збирається проголосити щось надзвичайно для нього важливе – він зазвичай намагається робити це не в Білому домі. Так і цього разу: 18 грудня американський президент покинув тісні кабінети своєї офіційної резиденції та завітав до величезної адміністративної споруди так званого "будинку Рональда Рейгана" у Вашингтоні, аби проголосити перед генералітетом, конгресменами та дипломатами свою нову "стратегію національної безпеки".

Читайте також: Радник Трампа висунув Росії нові звинувачення

Головне послання

Америка під керівництвом Трампа має перемогти не лише супротивників на кшталт терористичної "Ісламської держави" або північнокорейського диктатора Кім Чен Ина, а ще й водночас дати відсіч тим, хто зазіхає на її світову "корону" супердержави – Росії та Китаю: як у політичній та економічній площинах, так і у військовій.

Стратегією, яку я представив, ми заявляємо, що Америка – у грі, та Америка приречена на перемогу!
– проголосив Трамп у своїй улюбленій безапеляційній манері під оплески присутніх.

Подібне проголошення стратегії національної безпеки є традиційним для американських президентів із 1987 року. Зазвичай на цій промові зобов'язаний бути присутнім весь урядовий апарат – від найвищих генералів аж до простих клерків. Так само, як і його попередники, Трамп оприлюднив короткий зміст цієї стратегії усно, а більш розгорнутий – письмово.

Вся стратегія базується на чотирьох основних пунктах, які й справді можна коротко позначити, як "America first". У світі, яким його бачить Трамп, панує ситуація, неначе на Дикому Заході. Всюди – небезпека, всюди – ризики, інші держави прагнуть ошукати США, а єдине право, яке береться до уваги – це право сильного. Тому в майбутньому союзи та партнерські угоди мають укладатися лише тоді, коли вони є беззаперечно вигідними для Сполучених Штатів. Перш за все, відкоша отримає найбільший ворог – Росія та найбільший конкурент – Китай.

У новій стратегії нацбезпеки США Росію названо головним ворогом, а Китай – головним конкурентом

Як же виглядають ці чотири пункти? Подивимося.

1. Для початку, американські війська під верховним керівництвом Трампа мають бути потужно розбудовані. Наступного року США витратять на оборонні потреби 700 мільярдів доларів, аби отримати нову зброю та, першочергово, системи перехоплення ракет. Мир може бути збережений лише наявністю сили, впевнений Дональд Трамп.

2. Американська територія має бути захищеною від нападів терористів – з допомогою потужнішого прикордонного контролю, збільшення державного нагляду, зміцнення спецслужб та впровадження кращих систем захисту від кібератак. Ці заходи вже були частково вжиті – наприклад, впроваджені обмеження на приїзд до США громадян цілої низки ісламських країн та Північної Кореї.

3. Добробут всіх американців має бути посилений – наприклад, з допомогою відмови або перегляду наявних торговельних угод з країнами на кшталт Китаю; або ж запланованим зниженням податків. Лише, якщо Америка буде економічно потужною, вважає Трамп, вона може домінувати у світі.

4. Сполучені Штати мають використовувати свій вплив у дипломатії та так званій "допомозі у розвитку", аби захищати свої економічні інтереси в інших країнах, стримувати Росію та Китай та забезпечувати мир.

Читайте також: Трампа назвали найменш популярним президентом США у перший рік правління, – опитування

"Національна держава" повертається?

Дональд Трамп та його радники окремо наголошують, що їхній план відповідає "традиціям реалізму", тобто політичній доктрині, яка вважає сильну, суверенну національну державу найважливішим чинником зовнішньої політики. Це цілком вірогідно, але не слід забувати, що "політика національних держав" є трохи застарілою. Принаймні, років так на 50. Вона була популярною та дієвою під час холодної війни – і саме на ті часи орієнтується нинішній стратегічний документ, оприлюднений Трампом.

Водночас вона не передбачає більш новітніх напрямків – таких, як питання глобальної безпеки та розвитку, кліматичні виклики тощо – про це все американський президент не згадав цього разу ні словом. Міжнародна кооперація з іншими країнами в наднаціональних інституціях – таких, як ООН або СОТ – також залишилася "поза кадром". Співробітництво з Європою та НАТО було озвучене, але побіжно. Схоже, Америка під керівництвом Трампа налаштувалася на автономне плавання та все більше виходить із міжнародних організацій, співзасновницею яких колись сама ж і була.

Carthago esse delendam

Так само варто звернути увагу ось на що: в письмовому варіанті стратегії Росія й справді постає основним ворогом. Саме ворогом, не "конкурентом", як Китай: зазначено, що Росія намагається знищити американський вплив у всьому світі, втручається в американські внутрішні справи. А от у своїй промові Трамп про "витівки" РФ промовчав: ні про втручання в президентські вибори у США, ні про анексію Криму, ні про ганебну роль Путіна в сирійському конфлікті нічого сказано не було. Декому це мовчання здалося дуже красномовним – мовляв, Трамп намагається уникнути прямого конфлікту з кремлівським начальником. Проте, вже двома днями пізніше той же глава Білого дому підписав дозвіл на постачання до України першої партії летальної зброї. Знову мовчки.

Після довгих роздумів Трамп все ж погодився на перші поставки зброї смертельної дії для України

Відкритим залишається питання, чи можна робити з цього документу якісь сталі висновки щодо майбутньої політики Трампа – як в протистоянні з російськими реваншистськими потугами, так і взагалі: надто багато залишилося поза увагою. Тому що досі константою в будь-яких зовнішньополітичних діях американського президента залишається лише єдина річ, а саме – бажання якомога більше, якщо не все, робити не так, як робив його попередник Барак Обама. Або принаймні – робити так, аби це виглядало інакше.

Трамп часто діє імпульсивно, вибудовує свою зовнішню політику, виходячи з того, що може сподобатись або ж навпаки – не сподобатися його "базовим" виборцям. Союзники та партнери в усьому світі скаржаться через це на відсутність бодай найменшої передбачуваності, на суцільний хаос, який Трамп часто та із задоволенням вчиняє навколо себе. Наразі в нього на руках – три важкі міжнародні кризи: північнокорейська, сирійська та "гібридна" війна Росії проти України. Здається, що він та його радники таки збагнули, що витоки в усіх цих трьох криз однакові – це Москва. Якщо з конкурентом можна домовлятися, то ворога слід перемагати.

Читайте також: Кого зґвалтував Трамп, або Як секс до імпічменту доведе